Ганді. Сатьяграха. Розділ XLVI. Випробування
Ювелір тре золото об пробний камінь. Якщо він усе ж не задоволений його чистотою, він кидає його в вогонь і б’є по ньому молотком, так щоб окалина, якщо вона була, відпала, й залишилось тільки чисте золото. Індійці у Південній Африці пройшли через подібне випробування. По них били, вони проходили крізь вогонь, і на них ставили пробу лише якщо вони неушкоджено виходили на всіх стадіях іспиту.
Прочан посадили на спеціальні поїзди не заради пікніка, а задля хрещення вогнем. По дорозі уряд не потурбувався навіть про те, щоб їх нагодувати, й коли вони приїхали в Наталь, їх одразу судили й послали в тюрму. Ми очікували й навіть прагнули цього. Проте уряду довелося б зазнати додаткових збитків і здалося б, що він зіграв на руку індійцям, якби він тримав у тюрмі тисячі працівників. Й вугільні шахти на цей час закрилися б. Якби такий стан справ тривав бодай якийсь час, уряд був би змушений скасувати податок у 3 фунта. Тому він окреслив новий план. Уряд обніс шахтові комплекси дротом і оголосив їх філіалами тюрем Данді та Ньюкасла й призначив європейський персонал власників шахт тюремниками. Таким чином він проти волі загнав працівників під землю, й шахти знову запрацювали. Є різниця між статусом слуги та статусом раба: якщо свою службу залишить слуга, проти нього можна почати лише цивільне провадженя, тоді як раба, який піде від свого господаря, можна привести назад на роботу просто силою. Тож тепер працівників звели до стану чистого рабства.
(Читати більше)