Шановні співвітчизники! Арт-Клуб бункерного типу "Квартира №" та галерея "Бактерія" запрошують вас на смачне розливне пиво і на цікаву культорологічну подію - виставку видатного генія людства та просто вишуканої особистості Олекси Манна. Артдиректор галереї щиро вважає і засвідчує, що Олекса Манн входить до першої десятки найвидатніших українських митців сучасності. Твори Олекси це багато гумору, багато сенсу, купа страшного сарказму та певної інфернальності. Окрім того це цікавий філософічний погляд на наше з вами життя. На виставці буде представлено кілька полотен з цього потужного проекту.
(Клуб функціонує у закритому режимі. Для того, щоби отримати точну адресу закладу просто маякніть "в лічку" мені- Ivan Semesyuk. Я вишлю вам точку на гуглмеп. Це робиться з метою збереження певної утаємниченості та задля створення мистецької інтриги).
Артдиректор "Бактерії" Іван Семесюк.
Слово автору.
Олекса Манн-
Ми живемо серед зомбі, які цілковито втратили контроль над своєю свідомістю і своїм тілом, і підкоряються наказам таких самих зомбі, як вони самі.
Серед мертвих культів, які невдало намагаються реанімувати. Мертвих традицій, яких уже ніхто по-справжньому не дотримується. Абсолютно знецінених соціальних ритуалів, сенс яких вже давно втрачено.
Зомбі пересуваються, їдять, працюють на таких же зомбі. Згодом народжують маленьких зомбі, яких навчають виконувати накази, що дають можливість зомбі функціонувати в цьому світі.
Все твориться, не замислюючись і таке відбувається з покоління в покоління. Нове не спримається мізками, що засмітнені потоками мас-медіа.
Навіть створення нових просунутих молодіжних андеграундних субкультур не дає нового поштовху для масового розвитку ідей та способів їх реалізації. Адже, щойно з'явившись, свіжий тренд миттєво перетворюється на ґрунт для клонування, його мавпують адепти так само, як жлоби мавпують поведінку і звички одне одного вже кілька поколінь.
Технічні засоби, які дуже легко розповсюджуються серед усіх верств населення, диктують створення вже давно створених форм.
Не ідея, а готовий технічний засіб формує людську творчість у своїй масі. Маючи всілякі програми, додатки до мобільного телефону, вже самі собою продукуються готові клішовані вироби.
Єдине, що вирізняє середьостатистичного хіпстерка з претензіями на «стильність», «творість» і «несхожисть на інших» від пацанчика в трєніках і з жменею семок - це слабша фізична підготовка. А за своєю сутністю вони обоє - лише продукт, зомбі, клон своєї субкультури.
ZombieLand - це вирізані кадри невідзнятого кінофільму. Про інфернально-бурлескно-садистичне життя, яке оточує нас щодня.
Менти, які нас грабують, жлоби, з якими ми працюємо, лікарі, що нас потрошать, демони, які нас переслідують, - все це могутні постаті передапокаліптичного світу. Він населений сучасними героями і антигероями.
Фіксуючи це, виходить зріз часу, нехай нерівний і шершавий, але зріз нашого часу.
Ґротеск, бурлеск, балаган, кітч, стьоб, фарс - все це прояви українського мега-стилю, який я навіть не можу окреслити одним словом, проте відчуваю його прояви повсякденно і повсякчасно.
Містика і гумор, така собі інфернальна іронія буття з проявами мортальних елементів, жовч і цукор, стьоб і жах - все це побутова демонологія нашого Зомбіленду.
Проект складається з більше ніж 50 робіт.