Залишки фортеці в Теребовлі знаходяться , як то не дивно, на вершині Замкової гори.
Зараз ця фортеця, як і багато інших на території Тернопільської області, входить в склад заповідника “Замки Тернопілля”. Візуально, це помітно лише внизу, де розмістили інформаційні стенди по історії замку
та будку збирача з заїжджих гостей мита. Касир там мабуть сидить тільки в певні фази Місяця і Сонця, тому нам він не зустрівся. Підозрюю, що ті фази співпадають з вихідними, оскільки тоді приїжджих найбільше, а з своїх в прості дні брати гроші якось не прийнято. Загалом, ми були в звичайний будній день і нам ніхто дорогу не перепинив, хоча існують свідки які його бачили.
Перше укріплення на цьому місці існувало ще за князя Василька, в той час то була дерев'яна фортеця, яку зруйнували в 1241 р. орди хана Батия. Перше кам'яне укріплення тут з'явилося після того, як ці землі відвоював собі король Казимир Великий в 1360 році. Після численних нападів татар він знов занепав, відновлювався в 1534 р., знов занепав, відновлювався в 1630 році. Те що ми бачимо зараз, є в основні масі якраз тим, що було відновлено-побудовано в 1630-х роках. В 1672 році замок був взятий туркам і поруйнований... Але не дивлячись на це вже витримав облогу 1675-го року....В кінці-кінців, австрійці побудували на його території казарми, а в 1880-тому дозволили розбирати його будівлі на будматеріали. Пощастило вцілілим замковим стінам в 1930 році, коли було проведено консервуючі роботи. Під час радянської влади та територія ніяк не використовувалася...
Перше, що впадає в очі відвідувачам призамкових земель ще від підніжжя - це велична кругла Південна башта.
До замку веде впорядкована та затишно облаштована доріжка, яка звиваючись по схилу впритул виводить до тої самої башти та йде поруч з стінами далі в парк.
На стінах розмістилися таблички меценатів, за сприяння яких на пагорбах було розбито парк в 1900 р. та законсервовано замок в 1930 р.
Цікаво, що було в цій?
По обходу виявили, що в замок просто так не зайти цивільний вхід забитий дошками та все закрито на замки, але ж бували люди в середині, має бути десь якийсь лаз, необхідно шукати...
В процесі пошуку ще стіни...
Тильна сторона фортеці...
Ніяк не залізти...Хоча стоп, що це? Західна вежа...
...а ліворуч до однієї з бійниць веде доступний, здається, земляний насип...
А ну спробувати? Вийшло, я попав в середину. Хоча земля там реально порох під ногам, тяжко залізти в суху погоду...
Ця ж сама башта з середини
В середині завмерла реставрація якихось приміщень...
(якщо судити по іншим замкам, то доволі давно...)
Погляд на ту саму верхню арку з “середини”
Частина стін в тому приміщенні обкладена цікавою цеглою, здається, вона не з наших часів
Нутрощі круглої башти
Та види Теребовлі з її стін
Ще трохи території фортеці
Ну, і ще останнє, що поруч з фортецею та має безпосереднє до неї відношення - пам'ятник Софії Хржановській
По легендам, саме завдяки її підтримці замок не був зданий туркам в 1675 році та протримався до підходу допомоги. В замку на той час лишилося 80 чоловік військових та біля 200 цивільних. Говориться, що вона брала участь в боях, а при собі носила два кинжали, якими обіцяла у випадку здачі замку зарізати спочатку чоловіка, який був комендатом, а іншим себе. Схоже такий стимул для коменданта виявився дієвим і замок протримався :)
Старий пам'ятник був зруйнованим в 1944 році. Нова його версія постала в 2012 році...
На цьому в Теребовлі було оглянуто все, що планувалося, лишилися Микулинці.
Далі буде...