Старе Село. Фортеця.
На території Галичини крім знаних та туристично розкручених фортець, таких як, наприклад, Свірж, Олесько чи там Підгірці є й інші - незаслужено забуті, зруйновані та потроху занепадаючі і щезаючі з навколишнього пейзажу. Однією з них я б назвав фортецю в Старому Селі.
Здається є все, що потрібно - і цікава споруда, і історія, і легенди. Та достатньо було б лише того, що це ж найбільша за територією фортеця у Львівській області. Крім того ще й розташована зручно - буквально в декількох кілометрах від обласного центру. Сідаєш на електричку і через 20 хв. там. Все є, немає лише Туристичного об'єкту - замок знаходиться в жалюгідному стані і на його території особливих зрушень поки не помітно.
В кінці кінців,в один не самий кращий, з погодної точки зору день, ми таки сіли в електричку та й поїхали подивитися, що ж це за чудо.
Згідно різних версій на цьому місці міг стояти колись дерев'яний замок, міг бути побудований кам'яний ще 1584-1589 р. за проектом Амброзія Прихильного. Більш менш точно відомо, що тут щось мурував починаючи з 1642-гого року Владислав Домінік Заславський, але спочатку не надто вдало, бо козаки в 1648 р. фортецю взяли. Відбудовувалося краще - не змогли захопити ні козаки в 1654, ні турки в 1672 р. З часом замок втратив своє оборонне значення і потроху почав занепадати, переходячи з одних руки в інші. В результаті в ньому розміщувалися винокурня, склади, броварня... Не дивлячись на те, що замок до 1939 р. перебував у приватній власності Потоцьких на його території з'явилися навіть селянські хати.
В 2007 р. За фінансової допомоги Руслани чагарі на його території були виведені, що дало можливість хоч трохи там побродити. В 2011 р. Замок був переданий в концесію приватному підприємцю, але це не допомогло і вже зустрічав в інтернеті статті, де говориться, що з тої концесії забиратимуть.
Зі сторони Львова проїхати мимо нього не можливо, оскільки ще до зупинки перед очима пасажирів постають його стіни і можна вчасно зорієнтуватися та вийти, що ми й зробили та потихеньку пішли до нього.
Ближчою до станції виявилася південно-східна башта з ве-е-еличезним проломом в стіні
От від неї, вздовж південної стіни і пішли шукати вхід
Тут в принципі можна було скоротити маршрут, але стало ліньки продиратися крізь перешкоди
Цікаво, для чого колись використовувалися ті ніші?
Залишки оборонного муру
І ось нарешті вхід
Над ним герб Лілея - думаю він тут лишився в спадок від Сенявських.
схоже, колись ця фортеця приймала учать в якійсь з ігор квесту...
Огляд території від входу - гнітюче видовище.
З шести збудованих башт вціліло три, ось цій, північно-західній, як на мене пощастило найбльше
Пасовище та сцена від якогось свята, поставлена вдало мабуть, луна з неї йде гарна, перевірено :)
Третя башта - Княжа, вціліло трохи від корони оздоблення
Якісь будівлі під стіною, вздовж якої ми йшли зовні, підозрюю, саме там була броварня, хоча можу і помилятися
Спочатку пішли праворуч, до залишків будівлі під південною стіною.
Що скажеш, дійсно залишки
Береза на стіні
Якийсь цікавий та яскравий кущ на руїнах
А от із-за цих підвалів, я собі так прикинув, що тут могла бути броварня
в той смітник лізти не ризикнув, хоча було цікаво
Зробили висновок, що потрібно навіть по рівних поверхнях акуратніше ходити, а то так ходиш, ніби по траві і землі, а під тобою невідомої глибини пустоти в які можна ухнути.
В середину хащів південно-східної башти заходити не рішилися....
Далі до Князівської башти
Чесно кажучи, я здивований, що в порівнянні з іншими будівлями, на цій настільки вцілілим виявилося оздоблення корони
Щоправда від перекриттів та поверхів нічого не лишилося
З того що вичитав, саме до даної башти примикав палац, по руїнах якого, трохи походили
Ну і до останньої, невідвіданої башти - до північно-західної
Деталі інтер'єру
Ще поряд висіли залишки сітки
коли там були, здається здогадалися можливе її призначення, але от зараз я вже не пам'ятаю.
Ну і потихеньку, по протилежній стороні, до вокзалу.
Ззовні ця башта виглядає краще чим з середини, я от коли зайшов, не міг спочатку зорієнтуватися і вчислити її , все чекав побачити щось ціліше
Ну, а десь так, дуже приблизно, його видно з потягів, що проїжджають мимо
Далі повернулися на станцію
Оцінили оздоблення ствопчиків, що тримають навіс
Дізналися, що в найближчий час електрички в сторону Львова не світить, та й пішли на маршрутку, яка, як виявилося, якраз десь мала їхати в місто і на яку успішно встигли та сіли.
Тут все.
Здається є все, що потрібно - і цікава споруда, і історія, і легенди. Та достатньо було б лише того, що це ж найбільша за територією фортеця у Львівській області. Крім того ще й розташована зручно - буквально в декількох кілометрах від обласного центру. Сідаєш на електричку і через 20 хв. там. Все є, немає лише Туристичного об'єкту - замок знаходиться в жалюгідному стані і на його території особливих зрушень поки не помітно.
В кінці кінців,в один не самий кращий, з погодної точки зору день, ми таки сіли в електричку та й поїхали подивитися, що ж це за чудо.
Згідно різних версій на цьому місці міг стояти колись дерев'яний замок, міг бути побудований кам'яний ще 1584-1589 р. за проектом Амброзія Прихильного. Більш менш точно відомо, що тут щось мурував починаючи з 1642-гого року Владислав Домінік Заславський, але спочатку не надто вдало, бо козаки в 1648 р. фортецю взяли. Відбудовувалося краще - не змогли захопити ні козаки в 1654, ні турки в 1672 р. З часом замок втратив своє оборонне значення і потроху почав занепадати, переходячи з одних руки в інші. В результаті в ньому розміщувалися винокурня, склади, броварня... Не дивлячись на те, що замок до 1939 р. перебував у приватній власності Потоцьких на його території з'явилися навіть селянські хати.
В 2007 р. За фінансової допомоги Руслани чагарі на його території були виведені, що дало можливість хоч трохи там побродити. В 2011 р. Замок був переданий в концесію приватному підприємцю, але це не допомогло і вже зустрічав в інтернеті статті, де говориться, що з тої концесії забиратимуть.
Зі сторони Львова проїхати мимо нього не можливо, оскільки ще до зупинки перед очима пасажирів постають його стіни і можна вчасно зорієнтуватися та вийти, що ми й зробили та потихеньку пішли до нього.
Ближчою до станції виявилася південно-східна башта з ве-е-еличезним проломом в стіні
От від неї, вздовж південної стіни і пішли шукати вхід
Тут в принципі можна було скоротити маршрут, але стало ліньки продиратися крізь перешкоди
Цікаво, для чого колись використовувалися ті ніші?
Залишки оборонного муру
І ось нарешті вхід
Над ним герб Лілея - думаю він тут лишився в спадок від Сенявських.
схоже, колись ця фортеця приймала учать в якійсь з ігор квесту...
Огляд території від входу - гнітюче видовище.
З шести збудованих башт вціліло три, ось цій, північно-західній, як на мене пощастило найбльше
Пасовище та сцена від якогось свята, поставлена вдало мабуть, луна з неї йде гарна, перевірено :)
Третя башта - Княжа, вціліло трохи від корони оздоблення
Якісь будівлі під стіною, вздовж якої ми йшли зовні, підозрюю, саме там була броварня, хоча можу і помилятися
Спочатку пішли праворуч, до залишків будівлі під південною стіною.
Що скажеш, дійсно залишки
Береза на стіні
Якийсь цікавий та яскравий кущ на руїнах
А от із-за цих підвалів, я собі так прикинув, що тут могла бути броварня
в той смітник лізти не ризикнув, хоча було цікаво
Зробили висновок, що потрібно навіть по рівних поверхнях акуратніше ходити, а то так ходиш, ніби по траві і землі, а під тобою невідомої глибини пустоти в які можна ухнути.
В середину хащів південно-східної башти заходити не рішилися....
Далі до Князівської башти
Чесно кажучи, я здивований, що в порівнянні з іншими будівлями, на цій настільки вцілілим виявилося оздоблення корони
Щоправда від перекриттів та поверхів нічого не лишилося
З того що вичитав, саме до даної башти примикав палац, по руїнах якого, трохи походили
Ну і до останньої, невідвіданої башти - до північно-західної
Деталі інтер'єру
Ще поряд висіли залишки сітки
коли там були, здається здогадалися можливе її призначення, але от зараз я вже не пам'ятаю.
Ну і потихеньку, по протилежній стороні, до вокзалу.
Ззовні ця башта виглядає краще чим з середини, я от коли зайшов, не міг спочатку зорієнтуватися і вчислити її , все чекав побачити щось ціліше
Ну, а десь так, дуже приблизно, його видно з потягів, що проїжджають мимо
Далі повернулися на станцію
Оцінили оздоблення ствопчиків, що тримають навіс
Дізналися, що в найближчий час електрички в сторону Львова не світить, та й пішли на маршрутку, яка, як виявилося, якраз десь мала їхати в місто і на яку успішно встигли та сіли.
Тут все.