Волочиськ. Місто. Неочікувано позитивно.
Оскільки в попередньому пості, виграло Закарпаття, то буде і про нього, але перший живий комент про Волочиськ, отже, спершу воно, там небагато.
Весною, на вихідних, прокатався в Волочиськ. Чому саме в нього запитаєте ви, там жеж немає нічого цікавого. Але ж ні, виявляється таки є - відвідати його мене спонукав нещодавно відкритий музей військової слави, який зробили за рахунок Мотор Січі з старого дота побудованого в межах лінії Сталіна. Оскільки я люблю всякі оборонні споруди, особливо ті, які мають багато сталі та бетону, рішив подивитися. Знаходиться той музей на території санаторію Райдуга, про ту територію та те що вдалося побачити там напишу окремо, а зараз про саме місто.
Зі сторони Хмельницького мене зустріли важкі хмари на фоні стилізованого в’їзного знаку
та телевежа
має висоту 252 м.
В першу чергу поїхав дивитися музей, вже коли підїхав, з темної-темної хмари накрило таким добрим градом
фотоапарат просить пробачення за неякісний знімок, «был испуган» )))
Після закінчення побродив по території тамтешнього санаторію Райдуга
Випадково потрапив на екскурсію, яку проводив місцевий краєзнавець, не потрапив в середину дота :(, але про це все окремо - далі подався дивитися саме місто.
І що я вам скажу. Місто взагалі не справляє враження депресивної глубінки і депресивних невеликих міст-райцентрів.
Більшість суспільного життя, наскільки я зрозумів, зосереджена на площі де знаходиться пошта, будинок культури
там навіть крутий фонтан є, не знаю, правда, чи він робочий...Схоже, що так.
райрада
Крім того тут же на цьому п’ятачку зосереджені всі інші інститути міста - лікарня, парк, стадіон, і.т.д.
Універмаг на протилежній від клубу стороні - не обдерти та пошарпаний, а гарний та доглянутий
хоча, кольорова гама, може і викликати питання
Крім того більшість всього зосереджена на головній транспортній магістралі міста - вулиці Незалежності, та пішохідній вуличці - Свободи, що веде від площі до вокзалу з невеликою парковою зоною та купою пам’ятників.
Що надзвичайно сподобалося, це стабільна наявність смітників на вулиці.
Цілих, непошкоджених, нерозломаних, не забитих сміттям.
На цій же вулиці здибав робочий кінотеатр, що для містечка з 20000-ним населенням на сьогодні вже може бути і дивиною.
З неостанньою програмою та ціною (кажу, в Волочиську я був ще в квітні місяці) і скайфолл тоді - то був не самий древній фільм
Да там навіть кінофестивалі проводять, он як :)
чим не круто?
На цій же вулиці містяни встановили типові вказівники на перехрестях, погодьтеся, такі не в кожному туристичному місті зустрінеш
До того ж вказують вони не тільки на головні вулиці, так і на звичайні невеличкі вулички, як оце показаний вище, зокрема він вказує на цю вуличку
Поглянемо ще на пішохідну вулицю Слави
Крім того, що вона пішохідна, обладнана лавками і.т.п. ніштяками на ні влаштували алею слави - почесні громадяни міста, району.
Як жеж тут обійтися без Богуслаєва?
що логічно,дякуючи ж його Мотор-січі, думаю, здебільшого місто якраз і має поточний вигляд та не занепадає.
Вулиця у всій своїй красі
чиста, з купою ящиків для сміття.
Коли вийшов на неї, був вражений величезною кількістю дітей на роликах, скейтах і.т.п. Таке відчуття - що був якийсь фестиваль прям))) До того ж там були представники дітей всіх вікових категорій - від малечі, що тримається за руки батьків, до старшокласників…
На одному будинку здибав релікт радянської доби
доглянутий та вичищений :)
А поруч з іншим була встановлена отака скульптура
здається там чи бібліотека, чи ще щось таке подібне, не пам’ятаю вже, давно то було.
З іншої сторони ця вулиця впирається в, хм, привокзальну площу, сквер?
На якому зосереджений типовий сучасний набір пам’ятників
2-гій світовій
Воїнам-афганцям
Голодомору та репресіям
Чорнобильцям
З загальної типової картини вибивається невідомий кобзар
Та ось така археологічна знахідка
Кому цікаво, тут написано, що це за каменюка-обеліск
Сама станція невелика, відремонтована, але, як на мене , нічого цікавого.
Поруч побачив якийсь будинок, дуж схожий на якийсь залізничний початку минулого століття, хоча, звичайно, можу і помилятися
Після побродив ще трохи всякими закоулками, знайшов місцевий парк атракціонів, якісь, там здається, ще навіть живими повинні бути…
А оцей якийсь дивний, вперше такий бачу, цікаво, що це було?
Здибав ще один пам’ятник 2-гій світовій, на цей ІСУ-152
Місцевий стадіон, який не в найкращому стані, зате побігати може хто завгодно
що там багато народу і робить
Закинутий парк, що спускається аж до озера
Волочиські новобудови
і знов, ну не можу я від цього відстати, якась задрипана вуличка, а смітничок бачите?
Подивився типовий місцевий спальнік
ніби і з Хмельницького не виїжджав нікуди….
Під час бродіння на якійсь вуличці здибав отакі цікаві ліхтарі вуличного освітлення
а сама вуличка бачите яка, забудована звичайними хатами, теж здивувало…
Ну і на цьому все, попрямував додому, на виїзді з міста, з іншої сторони від антени мене проводжав костьол, здається то новобудова вже..
Так, ледве не забув, класика ))) Волочиські коти, як жеж без них
Далі буде….
Весною, на вихідних, прокатався в Волочиськ. Чому саме в нього запитаєте ви, там жеж немає нічого цікавого. Але ж ні, виявляється таки є - відвідати його мене спонукав нещодавно відкритий музей військової слави, який зробили за рахунок Мотор Січі з старого дота побудованого в межах лінії Сталіна. Оскільки я люблю всякі оборонні споруди, особливо ті, які мають багато сталі та бетону, рішив подивитися. Знаходиться той музей на території санаторію Райдуга, про ту територію та те що вдалося побачити там напишу окремо, а зараз про саме місто.
Зі сторони Хмельницького мене зустріли важкі хмари на фоні стилізованого в’їзного знаку
та телевежа
має висоту 252 м.
В першу чергу поїхав дивитися музей, вже коли підїхав, з темної-темної хмари накрило таким добрим градом
фотоапарат просить пробачення за неякісний знімок, «был испуган» )))
Після закінчення побродив по території тамтешнього санаторію Райдуга
Випадково потрапив на екскурсію, яку проводив місцевий краєзнавець, не потрапив в середину дота :(, але про це все окремо - далі подався дивитися саме місто.
І що я вам скажу. Місто взагалі не справляє враження депресивної глубінки і депресивних невеликих міст-райцентрів.
Більшість суспільного життя, наскільки я зрозумів, зосереджена на площі де знаходиться пошта, будинок культури
там навіть крутий фонтан є, не знаю, правда, чи він робочий...Схоже, що так.
райрада
Крім того тут же на цьому п’ятачку зосереджені всі інші інститути міста - лікарня, парк, стадіон, і.т.д.
Універмаг на протилежній від клубу стороні - не обдерти та пошарпаний, а гарний та доглянутий
хоча, кольорова гама, може і викликати питання
Крім того більшість всього зосереджена на головній транспортній магістралі міста - вулиці Незалежності, та пішохідній вуличці - Свободи, що веде від площі до вокзалу з невеликою парковою зоною та купою пам’ятників.
Що надзвичайно сподобалося, це стабільна наявність смітників на вулиці.
Цілих, непошкоджених, нерозломаних, не забитих сміттям.
На цій же вулиці здибав робочий кінотеатр, що для містечка з 20000-ним населенням на сьогодні вже може бути і дивиною.
З неостанньою програмою та ціною (кажу, в Волочиську я був ще в квітні місяці) і скайфолл тоді - то був не самий древній фільм
Да там навіть кінофестивалі проводять, он як :)
чим не круто?
На цій же вулиці містяни встановили типові вказівники на перехрестях, погодьтеся, такі не в кожному туристичному місті зустрінеш
До того ж вказують вони не тільки на головні вулиці, так і на звичайні невеличкі вулички, як оце показаний вище, зокрема він вказує на цю вуличку
Поглянемо ще на пішохідну вулицю Слави
Крім того, що вона пішохідна, обладнана лавками і.т.п. ніштяками на ні влаштували алею слави - почесні громадяни міста, району.
Як жеж тут обійтися без Богуслаєва?
що логічно,дякуючи ж його Мотор-січі, думаю, здебільшого місто якраз і має поточний вигляд та не занепадає.
Вулиця у всій своїй красі
чиста, з купою ящиків для сміття.
Коли вийшов на неї, був вражений величезною кількістю дітей на роликах, скейтах і.т.п. Таке відчуття - що був якийсь фестиваль прям))) До того ж там були представники дітей всіх вікових категорій - від малечі, що тримається за руки батьків, до старшокласників…
На одному будинку здибав релікт радянської доби
доглянутий та вичищений :)
А поруч з іншим була встановлена отака скульптура
здається там чи бібліотека, чи ще щось таке подібне, не пам’ятаю вже, давно то було.
З іншої сторони ця вулиця впирається в, хм, привокзальну площу, сквер?
На якому зосереджений типовий сучасний набір пам’ятників
2-гій світовій
Воїнам-афганцям
Голодомору та репресіям
Чорнобильцям
З загальної типової картини вибивається невідомий кобзар
Та ось така археологічна знахідка
Кому цікаво, тут написано, що це за каменюка-обеліск
Сама станція невелика, відремонтована, але, як на мене , нічого цікавого.
Поруч побачив якийсь будинок, дуж схожий на якийсь залізничний початку минулого століття, хоча, звичайно, можу і помилятися
Після побродив ще трохи всякими закоулками, знайшов місцевий парк атракціонів, якісь, там здається, ще навіть живими повинні бути…
А оцей якийсь дивний, вперше такий бачу, цікаво, що це було?
Здибав ще один пам’ятник 2-гій світовій, на цей ІСУ-152
Місцевий стадіон, який не в найкращому стані, зате побігати може хто завгодно
що там багато народу і робить
Закинутий парк, що спускається аж до озера
Волочиські новобудови
і знов, ну не можу я від цього відстати, якась задрипана вуличка, а смітничок бачите?
Подивився типовий місцевий спальнік
ніби і з Хмельницького не виїжджав нікуди….
Під час бродіння на якійсь вуличці здибав отакі цікаві ліхтарі вуличного освітлення
а сама вуличка бачите яка, забудована звичайними хатами, теж здивувало…
Ну і на цьому все, попрямував додому, на виїзді з міста, з іншої сторони від антени мене проводжав костьол, здається то новобудова вже..
Так, ледве не забув, класика ))) Волочиські коти, як жеж без них
Далі буде….