НппПттН. Гданськ. Ще одна денно-вечірня прогулянка, остання в цьому місті того разу.
Ну, буду закінчувати про Гданськ з тої поїздки.
Як я казав, після повернення з Гдині я рванув спочатку до Національного морського музею.
Але йшов не просто так, все одно щось фотографував, що траплялося на шляху.
Наприклад тильну сторону будівлі Великого Арсеналу 160-1605 років.
Набагато більш гарний та вражаючий фасад зі сторони міста був мною чомусь проігнорований :( того разу.
Барбакан-катівню-тюрму-музей бурштину я вже неодноразово показував, проте з такого ракурсу, здається, ще ні.
Інша частина прогулянки, здебільшого вже вечірня і по набережній, з видами на освітлене Длуге Побреже, нижче під cut-ом…
Зустрів дивне металеве дерево.
Це Дерево тисячоліття Гданська, відкрите в 1997 році до тисячоліття міста, проектант - Войцех Шварц.
Цікаве оформлення кріплення ліхтаря десь на вулицях Головного Міста.
Вийшов на Длугі Тарг, ратушу і Двір Артуса показувати більше не буду, а от фонтан Нептуна 1633 року покажу ще раз.
І його деталі.
Відбитки світла, тріщини на його чаші роблять схожою її трохи на зоряне небо навпаки.
І Длугі Тарг покажу ще раз, дуже там гарно!
Знову ж, хоч і летів до музею на іншому березі річки, проклав свій шлях так, щоб ще раз пройти мимо хмарочоса середньовіччя - Англійського будинку.
Заодно і його сусіди, теж фотогенічні такі готичненькі.
Коли вийшов на місток переходити річку, зрозумів, що явно не встигаю:(
Проте відмітив ту башту вдалині.
Кинув сумний погляд на Солдек, на Морський національний музей…
…та й подався дивитися всі ті музеї(про які я вже написав)
Вийшов з них всіх, коли вже стемніло та знов вшкварив дощ. Прийшлося знов вдягатися в кульок :)
З місць де ще побувати… Вирішив пройтися для початку до поміченої башти, а згодом побувати на острові хоча б поруч з музеєм.
А башта ця, виявляється відноситься до ще одної брами під дивною назвою Глечкова (Stągiewna) 1519 року будови.
Секрет такої назви розкривається, якщо подивитися під іншим кутом, тоід комплекс споруд дійсно трохи нагадує глечик, проте іншої фотографії я немаю.
Далі, вже не пам’ятаю чому, я повернувся на острів Шпіхлерів, мабуть захотів помилуватися набережною та наробити ще гарних фотографій
Археологічний музей та Маріацька брама.
Набережна в вогнях та неймовірно-гігантська кран-брама Журав
Крупніше
Погляд назад, ліворуч, на самому краєчку видно і Зелену браму.
Нарешті вибрався з острова Шпіхлерів на протилежний бік, ось власне сам острів, станом на той час коли я там був.
За ним можна помітити Зелену браму, Англійський будинок, ратушу, Маріацький костел…
А це я вже на острові Оловянка, який отримав свою назву через основний товар, що зберігався на ньому.
Поганеньке фото набережної та Святоянської Брами, але воно тут не головне, це єдине фото де видно Солдек зблизька - он праворуч є один із бортів :), я біля нього все ж побував))))
Як вже зрозуміло, Національний морський музей знаходиться на острові Оловянка. Крім нього, тут знаходиться Балтійська філармонія ім.. Фридерика Шопена.
Розмістилася вона в будівлі колишньої електростанції, яку збудували ще в 1897-1898 роках і яка працювала аж до 1996-го року. В її пам’ять, мабуть, поруч з будівлею встановли одну з турбін.
Побродив квартальчиком протилежного берега річки відносно відновленної старовинної забудови.
Трохи сучасної архітектури.
Я вже писав, що поляки не шарять в сучасне будівництво? Уявіть, як гарно тут виглядав би 9-ти поверховий житловий комплекс, а які види з квартир на старі квартали з верхніх поверхів відкривалися б і скільки б це коштувало, а вони будуть якусь дрібницю…
Проте, повертаємося в Головне місто.
Це теж набережна острова Шпіхлерів, зараз за тим парканом вже все забудоване будинками, подібними до попереднього фото.
Ще один погляд на Мотлаву.
І повертаюся в сторону житла-спання.
Мимо Журава, який з тильної сторони виглядає вже не так величаво.
Мимо Маріацького костелу.
Сфотографував пам’ятник Святополку ІІ Великому, місцевому князю, що правив цими землями в XIII ст.. та надав Гданську відчутні пільги, які прискорили його розвиток.
Пам’ятник встановлено в 2010, автор Вавжинець Самп.
Десь я попередні рази пробігав мимо, або ж внаслідок функціонального призначення людей було багато, то не фотографував.
Торгові ряди, збудовані в 1896 році в якості павільйону для ринкової торгівлі. Що цікаво, під час війни майже не був зруйнований, проте після в 60-х роках опинився під загрозою знищення - поляки практично прошарили сучасне будівництво, оскільки певний час не розглядався як пам’ятка архітектури. Проте реалізувати їх не дали і будівля лишилася оригінальна.
Костел Св. Катаріни, його здається показував.
Але най буде…
І на останок ратуша Старого міста.
Далі вирішив вже не гуляти, бо і так за день замахався з купою тих музеїв та Гдинею, де я теж тільки пішки пересувався, наступний ден обіцяв бути дуже ранням та не менш цікавим в Познані, про те як воно вийшло та наступні прогулянки Познанню сподівюся, згодом напишу і…
Далі буде…
Як я казав, після повернення з Гдині я рванув спочатку до Національного морського музею.
Але йшов не просто так, все одно щось фотографував, що траплялося на шляху.
Наприклад тильну сторону будівлі Великого Арсеналу 160-1605 років.
Набагато більш гарний та вражаючий фасад зі сторони міста був мною чомусь проігнорований :( того разу.
Барбакан-катівню-тюрму-музей бурштину я вже неодноразово показував, проте з такого ракурсу, здається, ще ні.
Інша частина прогулянки, здебільшого вже вечірня і по набережній, з видами на освітлене Длуге Побреже, нижче під cut-ом…
Зустрів дивне металеве дерево.
Це Дерево тисячоліття Гданська, відкрите в 1997 році до тисячоліття міста, проектант - Войцех Шварц.
Цікаве оформлення кріплення ліхтаря десь на вулицях Головного Міста.
Вийшов на Длугі Тарг, ратушу і Двір Артуса показувати більше не буду, а от фонтан Нептуна 1633 року покажу ще раз.
І його деталі.
Відбитки світла, тріщини на його чаші роблять схожою її трохи на зоряне небо навпаки.
І Длугі Тарг покажу ще раз, дуже там гарно!
Знову ж, хоч і летів до музею на іншому березі річки, проклав свій шлях так, щоб ще раз пройти мимо хмарочоса середньовіччя - Англійського будинку.
Заодно і його сусіди, теж фотогенічні такі готичненькі.
Коли вийшов на місток переходити річку, зрозумів, що явно не встигаю:(
Проте відмітив ту башту вдалині.
Кинув сумний погляд на Солдек, на Морський національний музей…
…та й подався дивитися всі ті музеї(про які я вже написав)
Вийшов з них всіх, коли вже стемніло та знов вшкварив дощ. Прийшлося знов вдягатися в кульок :)
З місць де ще побувати… Вирішив пройтися для початку до поміченої башти, а згодом побувати на острові хоча б поруч з музеєм.
А башта ця, виявляється відноситься до ще одної брами під дивною назвою Глечкова (Stągiewna) 1519 року будови.
Секрет такої назви розкривається, якщо подивитися під іншим кутом, тоід комплекс споруд дійсно трохи нагадує глечик, проте іншої фотографії я немаю.
Далі, вже не пам’ятаю чому, я повернувся на острів Шпіхлерів, мабуть захотів помилуватися набережною та наробити ще гарних фотографій
Археологічний музей та Маріацька брама.
Набережна в вогнях та неймовірно-гігантська кран-брама Журав
Крупніше
Погляд назад, ліворуч, на самому краєчку видно і Зелену браму.
Нарешті вибрався з острова Шпіхлерів на протилежний бік, ось власне сам острів, станом на той час коли я там був.
За ним можна помітити Зелену браму, Англійський будинок, ратушу, Маріацький костел…
А це я вже на острові Оловянка, який отримав свою назву через основний товар, що зберігався на ньому.
Поганеньке фото набережної та Святоянської Брами, але воно тут не головне, це єдине фото де видно Солдек зблизька - он праворуч є один із бортів :), я біля нього все ж побував))))
Як вже зрозуміло, Національний морський музей знаходиться на острові Оловянка. Крім нього, тут знаходиться Балтійська філармонія ім.. Фридерика Шопена.
Розмістилася вона в будівлі колишньої електростанції, яку збудували ще в 1897-1898 роках і яка працювала аж до 1996-го року. В її пам’ять, мабуть, поруч з будівлею встановли одну з турбін.
Побродив квартальчиком протилежного берега річки відносно відновленної старовинної забудови.
Трохи сучасної архітектури.
Я вже писав, що поляки не шарять в сучасне будівництво? Уявіть, як гарно тут виглядав би 9-ти поверховий житловий комплекс, а які види з квартир на старі квартали з верхніх поверхів відкривалися б і скільки б це коштувало, а вони будуть якусь дрібницю…
Проте, повертаємося в Головне місто.
Це теж набережна острова Шпіхлерів, зараз за тим парканом вже все забудоване будинками, подібними до попереднього фото.
Ще один погляд на Мотлаву.
І повертаюся в сторону житла-спання.
Мимо Журава, який з тильної сторони виглядає вже не так величаво.
Мимо Маріацького костелу.
Сфотографував пам’ятник Святополку ІІ Великому, місцевому князю, що правив цими землями в XIII ст.. та надав Гданську відчутні пільги, які прискорили його розвиток.
Пам’ятник встановлено в 2010, автор Вавжинець Самп.
Десь я попередні рази пробігав мимо, або ж внаслідок функціонального призначення людей було багато, то не фотографував.
Торгові ряди, збудовані в 1896 році в якості павільйону для ринкової торгівлі. Що цікаво, під час війни майже не був зруйнований, проте після в 60-х роках опинився під загрозою знищення - поляки практично прошарили сучасне будівництво, оскільки певний час не розглядався як пам’ятка архітектури. Проте реалізувати їх не дали і будівля лишилася оригінальна.
Костел Св. Катаріни, його здається показував.
Але най буде…
І на останок ратуша Старого міста.
Далі вирішив вже не гуляти, бо і так за день замахався з купою тих музеїв та Гдинею, де я теж тільки пішки пересувався, наступний ден обіцяв бути дуже ранням та не менш цікавим в Познані, про те як воно вийшло та наступні прогулянки Познанню сподівюся, згодом напишу і…
Далі буде…