Буша. Гайдамацький яр. Вверх від річки до печери та інших химерних скель.
Продовжу прогулянку Гайдамацьким яром.
Після показаної раніше фотографії спустилися вниз до річки. В неї на диво ґрунтовно укріплені береги в районі містка каменем і над самою річечкою перекинути дерев’яний місток.
Також, схоже що зроблена невелика штучна загата.
Ну не вірю я що природа от так чітко поскладала рівні колоди в районі мосту.
А та загата утворює невелику водойму.
Йдемо далі до каменюк. Кого вони цікавлять - розгортайте cut…
Майже поруч з річкою одразу є декілька нових фотогенічних каменюк.
Якась з скель поруч з річкою носить ім’я Гонтів камінь, але схоже я її не сфотографував, бо пишуть, що має омиватися водою.
Піднімаємося на верх з протилежної сторони, видно, що далі в хащах теж є скелі, проте не мають протоптаних стежок і дякуючи цьому зберігають на собі дикий рослинний покрив, що додає їм загадковості.
Відійшов трохи бік, в гущавину від протоптаних стежок.
Бо побачив ще щось скельне і цікаве, яке десь так виглядає в природних умовах існування, не порушених ногою чи рукою людської цивілізації
Проте, піднімаємося вище, десь там має бути Гайдамацька печера, але як можна пройти байдуже мимо такого?
Вода? Природа? Давні тамтешні мешканці? Геологи?
Хто міг такі отвори зробити?
А ось і вона - Гайдамацька печера
Згідно переказів в ній є навіть криниця, проте сучасні спелеологи дослідили її тільки на 60 м. і джерела води поки не знайшли.
На фоні спекотного літнього дня з неї помітно тягне холодом.
Глибоко не поліз.
Майже поруч з печерою знаходиться ще одна скеля, таке враження, що розрубана пополам сокирою.
Тут здається, що підйом доволі пологий, хоча насправді це не так, ми вирішили пошукати легших шляхів нагору.
На шляху трапилися ще дивні утворення
Багатоповерхові скелі
Ну цю виїмку точно вже люди зробили.
Хіба ні? Цікаво навіщо?
Стежка нарешті потроху почала йти вгору.
І десь там завертати праворуч на «плато»
Власне, ось тут краще видно крутизну того розлому в який ми не полізли.
На вершині.
Чомусь я не сфотографував її повністю.
Можна помилуватися на середину дерев.
Побули трохи на вершині та й пішли вже звичним маршрутом назад.
Ще трапилася така цікава скеля.
Крім скель там в наявності є квіточки
Якась метелико-подібна живність
Та сліди якихось парнокопитних недалеко від річки.
Дикі кабани? Чи звичайні корови? Взагалі в цьому не шарю.
Звідти практично поїхали вже назад додому. Єдине, що зробив зупинку біля джерела, щоб його зафотографувати окремо і про яке, сподіваюся, ще напишу і…
Далі буде…
Після показаної раніше фотографії спустилися вниз до річки. В неї на диво ґрунтовно укріплені береги в районі містка каменем і над самою річечкою перекинути дерев’яний місток.
Також, схоже що зроблена невелика штучна загата.
Ну не вірю я що природа от так чітко поскладала рівні колоди в районі мосту.
А та загата утворює невелику водойму.
Йдемо далі до каменюк. Кого вони цікавлять - розгортайте cut…
Майже поруч з річкою одразу є декілька нових фотогенічних каменюк.
Якась з скель поруч з річкою носить ім’я Гонтів камінь, але схоже я її не сфотографував, бо пишуть, що має омиватися водою.
Піднімаємося на верх з протилежної сторони, видно, що далі в хащах теж є скелі, проте не мають протоптаних стежок і дякуючи цьому зберігають на собі дикий рослинний покрив, що додає їм загадковості.
Відійшов трохи бік, в гущавину від протоптаних стежок.
Бо побачив ще щось скельне і цікаве, яке десь так виглядає в природних умовах існування, не порушених ногою чи рукою людської цивілізації
Проте, піднімаємося вище, десь там має бути Гайдамацька печера, але як можна пройти байдуже мимо такого?
Вода? Природа? Давні тамтешні мешканці? Геологи?
Хто міг такі отвори зробити?
А ось і вона - Гайдамацька печера
Згідно переказів в ній є навіть криниця, проте сучасні спелеологи дослідили її тільки на 60 м. і джерела води поки не знайшли.
На фоні спекотного літнього дня з неї помітно тягне холодом.
Глибоко не поліз.
Майже поруч з печерою знаходиться ще одна скеля, таке враження, що розрубана пополам сокирою.
Тут здається, що підйом доволі пологий, хоча насправді це не так, ми вирішили пошукати легших шляхів нагору.
На шляху трапилися ще дивні утворення
Багатоповерхові скелі
Ну цю виїмку точно вже люди зробили.
Хіба ні? Цікаво навіщо?
Стежка нарешті потроху почала йти вгору.
І десь там завертати праворуч на «плато»
Власне, ось тут краще видно крутизну того розлому в який ми не полізли.
На вершині.
Чомусь я не сфотографував її повністю.
Можна помилуватися на середину дерев.
Побули трохи на вершині та й пішли вже звичним маршрутом назад.
Ще трапилася така цікава скеля.
Крім скель там в наявності є квіточки
Якась метелико-подібна живність
Та сліди якихось парнокопитних недалеко від річки.
Дикі кабани? Чи звичайні корови? Взагалі в цьому не шарю.
Звідти практично поїхали вже назад додому. Єдине, що зробив зупинку біля джерела, щоб його зафотографувати окремо і про яке, сподіваюся, ще напишу і…
Далі буде…