НппПттН. Гдиня. Корабель-музей, вітрильний фрегат «Дар Помор'я».
Якщо вам набридла Гдиня зі своєю військово-морською спрямованістю, то можу порадувати, вона закінчується - ще цей допис і фотографії з Гдині в мене закінчаться.
Та й тут їх буде не сильно багато, оскільки блін, дурнуватий поділ року на туристичний і не туристичний сезон.
Так от, як виявилося, в не туристичний сезон, корабель-музей, вітрильний фрегат «Дар Помор'я» (SV «Dar Pomorza») відвідувачів не приймає.
Тому в мене була можливість оглянути його тільки зовні :(.
Корабель був збудований в 1909 році на німецькій верфі Блом + Фосс як навчальний парусник для потреб німецького торгового флоту під іменем «Принцеса Ейтель Фрідріх». Під час другої світової використовувався як база для німецьких підводників, в 1919 році був захоплений Францією, а згодом і переданий їй в якості репарацій. У Фарнції теж планувалося використовувати в якості навчального, назвали «Кольбер». Проте щось пішло не так і його не змогли привести до ладу. Згодом в 1927 році був переданий барону Форесту в якості компенсації за експропрійовану під час війни його яхту, барон сподівався зробити з корабля океанську яхту, проте знов щось пішло не так. Протягом усього часу стан вітрильника ставав тільки гіршим. В кінці кінців в 1929 році корабель купила Польща за 8% його вартості. Чути не втопивши його, внаслідок жахливого стану, під іменем «Помор’я» перевели в Данію де провели ремонт та модернізацію і 19 червня 1930 року вітрильник зайшов в порт Гдині. Зайшов вже під іменем, яке ми знаємо сьогодні - «Дар Помор'я», змінене в вшанування вкладу поморської спільноти в купівлю.
Ще фотографій і трохи історії нижче під cut-ом…
В міжвоєння він використовувався як навчальне судно Вищої Морської Школи в Гдині. Перетинав екватор, здійснював кругосвітні подрожі. 2-гу світову вільтрильник пережив інтернований в шведському порту і майже одразу по її завершенню повернувся в ПНР, де продовжив використовуватися в навчальних цілях та брав неодноразову участь в різноманітних регатах, декілька раз ставав переможцем.
В кінці 70-х, на початку 80-х стан погіршився і вітрильник потребував коштовного ремонту, Вища Школа Морська в Гдині вирішила з цим не бавитися і замовити собі нового. На нього одразу ж знайшлося купа бажаючих, включаючи Вищу Морську Школу в Щецині, проте завдяки діяльності громадськості вдалося перетворити його на музей.
Таким чином в 1982 році він перейшов в підпорядкування Центральному Морському Музею, а в 1983 року після ремонту, музеєфікації відчинив свої двері для відвідувачів.
Щоправда зачинив на холодну пору року. Так, я не втомлююся про то згадувати бо то образливо.
З фотографій, що я бачив, в середині багато цікавого, на відміну від Блискавиці збережено і є допуск в набагато більшу кількість приміщень з збереженням оригінальної обстановки. Звичайно не без, умовно, музейних залів з експонатами, проте все ж…
До речі, якщо комусь цікаво, то віртуально по ньому прогулятися можна тут.
Сам вітрильник доволі великий, щоб сфотографувати зблизька і влізли всі щогли довелося зробити ще вертикальне фото, на додаток до першого.
Висота, не багато, не мало - 41.4 метра….
Ну ось так, на цьому буду з ним і Гдинею закінчувати.
Час повертати до Гданська, до його музеїв і неймовірної архітектури, про які, сподіваюся згодом ще напишу і…
Далі буде…
Та й тут їх буде не сильно багато, оскільки блін, дурнуватий поділ року на туристичний і не туристичний сезон.
Так от, як виявилося, в не туристичний сезон, корабель-музей, вітрильний фрегат «Дар Помор'я» (SV «Dar Pomorza») відвідувачів не приймає.
Тому в мене була можливість оглянути його тільки зовні :(.
Корабель був збудований в 1909 році на німецькій верфі Блом + Фосс як навчальний парусник для потреб німецького торгового флоту під іменем «Принцеса Ейтель Фрідріх». Під час другої світової використовувався як база для німецьких підводників, в 1919 році був захоплений Францією, а згодом і переданий їй в якості репарацій. У Фарнції теж планувалося використовувати в якості навчального, назвали «Кольбер». Проте щось пішло не так і його не змогли привести до ладу. Згодом в 1927 році був переданий барону Форесту в якості компенсації за експропрійовану під час війни його яхту, барон сподівався зробити з корабля океанську яхту, проте знов щось пішло не так. Протягом усього часу стан вітрильника ставав тільки гіршим. В кінці кінців в 1929 році корабель купила Польща за 8% його вартості. Чути не втопивши його, внаслідок жахливого стану, під іменем «Помор’я» перевели в Данію де провели ремонт та модернізацію і 19 червня 1930 року вітрильник зайшов в порт Гдині. Зайшов вже під іменем, яке ми знаємо сьогодні - «Дар Помор'я», змінене в вшанування вкладу поморської спільноти в купівлю.
Ще фотографій і трохи історії нижче під cut-ом…
В міжвоєння він використовувався як навчальне судно Вищої Морської Школи в Гдині. Перетинав екватор, здійснював кругосвітні подрожі. 2-гу світову вільтрильник пережив інтернований в шведському порту і майже одразу по її завершенню повернувся в ПНР, де продовжив використовуватися в навчальних цілях та брав неодноразову участь в різноманітних регатах, декілька раз ставав переможцем.
В кінці 70-х, на початку 80-х стан погіршився і вітрильник потребував коштовного ремонту, Вища Школа Морська в Гдині вирішила з цим не бавитися і замовити собі нового. На нього одразу ж знайшлося купа бажаючих, включаючи Вищу Морську Школу в Щецині, проте завдяки діяльності громадськості вдалося перетворити його на музей.
Таким чином в 1982 році він перейшов в підпорядкування Центральному Морському Музею, а в 1983 року після ремонту, музеєфікації відчинив свої двері для відвідувачів.
Щоправда зачинив на холодну пору року. Так, я не втомлююся про то згадувати бо то образливо.
З фотографій, що я бачив, в середині багато цікавого, на відміну від Блискавиці збережено і є допуск в набагато більшу кількість приміщень з збереженням оригінальної обстановки. Звичайно не без, умовно, музейних залів з експонатами, проте все ж…
До речі, якщо комусь цікаво, то віртуально по ньому прогулятися можна тут.
Сам вітрильник доволі великий, щоб сфотографувати зблизька і влізли всі щогли довелося зробити ще вертикальне фото, на додаток до першого.
Висота, не багато, не мало - 41.4 метра….
Ну ось так, на цьому буду з ним і Гдинею закінчувати.
Час повертати до Гданська, до його музеїв і неймовірної архітектури, про які, сподіваюся згодом ще напишу і…
Далі буде…