Угорщина. Будапешт. Автобусом по місту, Рибацький бастіон та площа Св. Трійці.
Після нічної прогулянки Дьйором якось розліпили зранку очі, поснідали і подалися в Будапешт. Місто зустріло нас похмурою погодою і багатообіцяючою спорудою палацу на горизонті
Про Будапешт не бачу сенсу багато писати, єдине, відмічу, що для мене дивиною було взнати, що місто створилося об’єднанням 3-х, а не 2-х, як я думав завжди - це були Буда(в якій і стоїть цей палац), Обуда - Стара Буда, саме там колись було римське місто Аквінкум та рівнинний Пешт з протилежного боку Дунаю.
Оцінюючи зараз всю ту програму екскурсійну, трохи дивуюся їй, оскільки піша частина розпочалася від Рибацького бастіону в Буді, а автобус чомусь поперся аж до площі Героїв на протилежний бік в Пешт. Дещо звичайно під час цього проїзду і було цікаве, але час можна було б зекономити і показати те дещо просто на шляху звідти. Ну то таке.
На шляху трапилася помпезна будівля одного з залізничних вокзалів міста - Будапешт-Келеті 1881-1884 років побудови
Інше бачене і сфотографоване далі під cut-ом…
Біля площі Героїв була короткочасна зупинка
але її я планую показати згодом, бо ми ще повернулися сюди.
Зробили коло пошани в її районі і трохи здалеку побачили замок Вайдахуняд який представляє собою архітектурний мікс різночасових замкоподібних споруд і зведений в 1908 році.
Центральний вхід в зоопарк
Купальні Сечені
Ще там було трохи цікавого, проте фотографії вийшли занадто невдалі, тому поїхали далі, що там ще з вартого…, трапилася така дивна скульптура на даху фойє готелю Ібіс
Дівчина тримається за гілки дерева на самому краю. Цікаво чи є щось, що хотів цим сказати її творець Іштван Мадараш, чи це просто скульптура встановлена в 1990-му році для приваблення уваги?
Далі нічого цікавого тривалий час не траплялося, з однієї сторони залізниця, з іншої типова забудова району по якому ми їхали…
І от, ми вже перетнули Дунай і вже в Буді
Міст Маргіт - другий за старовинністю міст в Будапешті, збудований в 1872-1876 роках
Цікаво, чим керували його творці під час проектування? Наскільки далеко дивилися в майбутнє? Бо на ньому вмістилося 4 смуги для транспорту, дві трамвайні колії, пішохідна та вело частини. Невже в роки його будівництва вже існував настільки інтенсивний рух, що потрібно було будувати такий широчезний? Чи вони таки дійсно дивилися в майбутнє?
А ось і найстаріший міст - Ланцюговий міст Сечені, відкритий ще в 1849 році, завдяки якому і стало можливим поєднання міст в єдине.
А від нього вже недалеко і до Рибацького бастіону і старої частини Буди, яка є обов’язковою в кожній екскурсійній програмі.
Збудували його 1899-1905 роках як архітектурний фон для церкви Матяша
Оборонних функцій ніколи не ніс, лише декоративні )
А назву отримав від існуючої колись на цьому місці торгової площі на якій продавали рибу
Звичайно він несе і прихований сенс - кількість башту ньому 7, які символізують кількість племен, що заснували угорську державу…
(про сім штук пише вікіпедія, хоча я нарахував тільки 6…)
Підозрюю, що і ці статуї теж когось символізують…
А ще з нього відкривається чудовий вид на панораму Пешта, Дунай та неймовірну будівлю парламенту.
якщо ви проб’єтеся крізь натовпи туристів до балюстради.
За бастіоном знаходиться площа Св. Трійці, яка отримала свою назву від чумної колони - колони Св. Трійці, встановленої в 1713 році.
реставрована в 1967 році.
В 1906 році тут же встановили пам’ятник першому королю Угорщини - Св. Іштвану
Персональний голуб в комплекті
6194
Основа пам’ятника внизу оточена барел’єфами з важливими моментами життя Св. Іштвана - коронація
Законотворчість
Будівництво церкви
Та капітуляція Відня
Ну і звичайно найбільш примітною будівлею цієї площі є церква Св. Матяша
Складно сказати, коли вона була побудована, оскільки за час свого існування зазнала чимало перебудов та добудов, які змінювали зовнішній вигляд, проте перша версія поточної церкви була закладена в XIII ст..
Хоч закладалася вона як церква Діви Марії, проте більш відому назву отримала завдяки діяльності короля Матяша який грунтовно її перебудував, в тому числі додав і цю башту
Під час окупації Буди турками вона використовувалася в якості головної мечеті
Досі пам’ятаю історію екскурсовода про статую Діви Марії у ній. По її словам, на час захоплення міста турками, статуя набула такої слави, що загарбники побоялися її нищити і просто заклали нішу стіною з цегли. Так вона і стояла багато років, поки місто не почали звільняти від турків. Під час цього процесу одне з ядер попало в стіну храму і зруйнувало прикриття. Перед враженими турками, що якраз молилися, постала статуя Діви Марії. Їх це настільки вразило, що вони відступили звідси практично без бою…
Відголоски іншої легенди видно на одному з шпилів церкви - ворон з кільцем
В одного з королів був незаконнонароджений син, коли його і його матір відправили подалі, щоб убезпечити, король в якості доказу королівського походження цього сина віддав йому кільце, котре в якийсь з моментів було викрадене вороном. Проте, коли охорона захотіла вбити цього ворона, птах сам повернувся і віддав кільце назад.
Не дивлячись на те, що зовнішність цього храму доволі яскрава, вхідний портал виявився доволі скромним…
Отак оглянувши основні цікавинки на цьому місці пішли далі, тут фотографій набралося вже достатньо, тому сподіваюся що ще допишу і …
Далі буде…
Про Будапешт не бачу сенсу багато писати, єдине, відмічу, що для мене дивиною було взнати, що місто створилося об’єднанням 3-х, а не 2-х, як я думав завжди - це були Буда(в якій і стоїть цей палац), Обуда - Стара Буда, саме там колись було римське місто Аквінкум та рівнинний Пешт з протилежного боку Дунаю.
Оцінюючи зараз всю ту програму екскурсійну, трохи дивуюся їй, оскільки піша частина розпочалася від Рибацького бастіону в Буді, а автобус чомусь поперся аж до площі Героїв на протилежний бік в Пешт. Дещо звичайно під час цього проїзду і було цікаве, але час можна було б зекономити і показати те дещо просто на шляху звідти. Ну то таке.
На шляху трапилася помпезна будівля одного з залізничних вокзалів міста - Будапешт-Келеті 1881-1884 років побудови
Інше бачене і сфотографоване далі під cut-ом…
Біля площі Героїв була короткочасна зупинка
але її я планую показати згодом, бо ми ще повернулися сюди.
Зробили коло пошани в її районі і трохи здалеку побачили замок Вайдахуняд який представляє собою архітектурний мікс різночасових замкоподібних споруд і зведений в 1908 році.
Центральний вхід в зоопарк
Купальні Сечені
Ще там було трохи цікавого, проте фотографії вийшли занадто невдалі, тому поїхали далі, що там ще з вартого…, трапилася така дивна скульптура на даху фойє готелю Ібіс
Дівчина тримається за гілки дерева на самому краю. Цікаво чи є щось, що хотів цим сказати її творець Іштван Мадараш, чи це просто скульптура встановлена в 1990-му році для приваблення уваги?
Далі нічого цікавого тривалий час не траплялося, з однієї сторони залізниця, з іншої типова забудова району по якому ми їхали…
І от, ми вже перетнули Дунай і вже в Буді
Міст Маргіт - другий за старовинністю міст в Будапешті, збудований в 1872-1876 роках
Цікаво, чим керували його творці під час проектування? Наскільки далеко дивилися в майбутнє? Бо на ньому вмістилося 4 смуги для транспорту, дві трамвайні колії, пішохідна та вело частини. Невже в роки його будівництва вже існував настільки інтенсивний рух, що потрібно було будувати такий широчезний? Чи вони таки дійсно дивилися в майбутнє?
А ось і найстаріший міст - Ланцюговий міст Сечені, відкритий ще в 1849 році, завдяки якому і стало можливим поєднання міст в єдине.
А від нього вже недалеко і до Рибацького бастіону і старої частини Буди, яка є обов’язковою в кожній екскурсійній програмі.
Збудували його 1899-1905 роках як архітектурний фон для церкви Матяша
Оборонних функцій ніколи не ніс, лише декоративні )
А назву отримав від існуючої колись на цьому місці торгової площі на якій продавали рибу
Звичайно він несе і прихований сенс - кількість башту ньому 7, які символізують кількість племен, що заснували угорську державу…
(про сім штук пише вікіпедія, хоча я нарахував тільки 6…)
Підозрюю, що і ці статуї теж когось символізують…
А ще з нього відкривається чудовий вид на панораму Пешта, Дунай та неймовірну будівлю парламенту.
якщо ви проб’єтеся крізь натовпи туристів до балюстради.
За бастіоном знаходиться площа Св. Трійці, яка отримала свою назву від чумної колони - колони Св. Трійці, встановленої в 1713 році.
реставрована в 1967 році.
В 1906 році тут же встановили пам’ятник першому королю Угорщини - Св. Іштвану
Персональний голуб в комплекті
6194
Основа пам’ятника внизу оточена барел’єфами з важливими моментами життя Св. Іштвана - коронація
Законотворчість
Будівництво церкви
Та капітуляція Відня
Ну і звичайно найбільш примітною будівлею цієї площі є церква Св. Матяша
Складно сказати, коли вона була побудована, оскільки за час свого існування зазнала чимало перебудов та добудов, які змінювали зовнішній вигляд, проте перша версія поточної церкви була закладена в XIII ст..
Хоч закладалася вона як церква Діви Марії, проте більш відому назву отримала завдяки діяльності короля Матяша який грунтовно її перебудував, в тому числі додав і цю башту
Під час окупації Буди турками вона використовувалася в якості головної мечеті
Досі пам’ятаю історію екскурсовода про статую Діви Марії у ній. По її словам, на час захоплення міста турками, статуя набула такої слави, що загарбники побоялися її нищити і просто заклали нішу стіною з цегли. Так вона і стояла багато років, поки місто не почали звільняти від турків. Під час цього процесу одне з ядер попало в стіну храму і зруйнувало прикриття. Перед враженими турками, що якраз молилися, постала статуя Діви Марії. Їх це настільки вразило, що вони відступили звідси практично без бою…
Відголоски іншої легенди видно на одному з шпилів церкви - ворон з кільцем
В одного з королів був незаконнонароджений син, коли його і його матір відправили подалі, щоб убезпечити, король в якості доказу королівського походження цього сина віддав йому кільце, котре в якийсь з моментів було викрадене вороном. Проте, коли охорона захотіла вбити цього ворона, птах сам повернувся і віддав кільце назад.
Не дивлячись на те, що зовнішність цього храму доволі яскрава, вхідний портал виявився доволі скромним…
Отак оглянувши основні цікавинки на цьому місці пішли далі, тут фотографій набралося вже достатньо, тому сподіваюся що ще допишу і …
Далі буде…