Італія. Флоренція. Залізничне.
Ще у Флоренції вирішив виділити окремий пост для вокзала і пари локомотивів, подобаються мені вони :)
Вокзал, на якому ми вийшли і з якого потім їхали назад називається Санта-Марія Новелла - аналогічно до площі та базиліки поруч. Сучасна будівля вокзалу була збудована в 1932-1934 році і знаходиться практично в центрі міста.
На цьому вокзалі для мене дивиною було те, що залізничні шляхи на ньому і закінчуються. Я звик, що зазвичай вони хоча б куди та й проходять транзитом далі, а тут все, тупик, далі ходу немає...
До того часу щось подібне я бачив тільки на львівському приміському вокзалі і в той час дуже цьому здивувався. Проте зараз розумію, що на великих станціях у Європі, навіть якщо це не край землі, що далі море і їхати немає куди, це в принципі, нормальна ситуація.
Ще пару фотографій локомотивів під cut-ом
Два Bombardier E.464, і тоді, і, мабуть, на сьогоднішній день, я б сказав, робоча конячка італійських залізних доріг
Головний вагон електрички типу MDVC і видно шматок ETR500
Ось він, красень, ETR 500 "Frecciarossa" - “Червона стріла”, виготовляється консорціумом TREVI
Здатний їздити зі швидкістю 360 км/год.
Погано видно їх, проте на цій фотографії присутні аж два цікавих для мене потяги
крім вже показаного E.464 присутня мордочка головного вагона електрички типу Vivalto ліворуч і найновішого на той час типу AGV Alstom-а. От дуже жалкую, що того красеня не сфотографував окремо.
А Vivalto - цікава електричка. В неї з однієї з сторін чіпляється звичайни 464-тий, а з іншої є ось така кабіна. Мені до кінця не зрозуміло, проте виходить, коли електричці потрібно їхати в сторону, в яку дивться ця кабіна, то причепленим 464-тим виконується керування з цієї кабіни дистанційно? Хм, цікаво...
Ну і так, цей Vivalto двохповерховий, перший раз катався тоді в двохповерхових потягах, наші шкоди тоді до нас ще не заїжджали...
Ось, на вокзалі, де починалася та закінчилася Флоренція і я закінчу свої розповіді про це місто.
Але Італія ще не закінчилася, тому, сподіваюся...
Далі буде...
Вокзал, на якому ми вийшли і з якого потім їхали назад називається Санта-Марія Новелла - аналогічно до площі та базиліки поруч. Сучасна будівля вокзалу була збудована в 1932-1934 році і знаходиться практично в центрі міста.
На цьому вокзалі для мене дивиною було те, що залізничні шляхи на ньому і закінчуються. Я звик, що зазвичай вони хоча б куди та й проходять транзитом далі, а тут все, тупик, далі ходу немає...
До того часу щось подібне я бачив тільки на львівському приміському вокзалі і в той час дуже цьому здивувався. Проте зараз розумію, що на великих станціях у Європі, навіть якщо це не край землі, що далі море і їхати немає куди, це в принципі, нормальна ситуація.
Ще пару фотографій локомотивів під cut-ом
Два Bombardier E.464, і тоді, і, мабуть, на сьогоднішній день, я б сказав, робоча конячка італійських залізних доріг
Головний вагон електрички типу MDVC і видно шматок ETR500
Ось він, красень, ETR 500 "Frecciarossa" - “Червона стріла”, виготовляється консорціумом TREVI
Здатний їздити зі швидкістю 360 км/год.
Погано видно їх, проте на цій фотографії присутні аж два цікавих для мене потяги
крім вже показаного E.464 присутня мордочка головного вагона електрички типу Vivalto ліворуч і найновішого на той час типу AGV Alstom-а. От дуже жалкую, що того красеня не сфотографував окремо.
А Vivalto - цікава електричка. В неї з однієї з сторін чіпляється звичайни 464-тий, а з іншої є ось така кабіна. Мені до кінця не зрозуміло, проте виходить, коли електричці потрібно їхати в сторону, в яку дивться ця кабіна, то причепленим 464-тим виконується керування з цієї кабіни дистанційно? Хм, цікаво...
Ну і так, цей Vivalto двохповерховий, перший раз катався тоді в двохповерхових потягах, наші шкоди тоді до нас ще не заїжджали...
Ось, на вокзалі, де починалася та закінчилася Флоренція і я закінчу свої розповіді про це місто.
Але Італія ще не закінчилася, тому, сподіваюся...
Далі буде...