Німеччина. Берлін. Німецький технічний музей.
Німецький технічний музей в Берліні є доволі молодим музеєм, був заснованим лише в 1982 році, а двері для відвідувачів відкрив в 1983 р. Він розмістився на території вантажної станції та депо, що знаходилися неподалік Ангальтерського вокзалу, зруйнованого ще під час бомбардувань 2-гої світової.
Сучасного вигляду набув на початку нового тисячоліття, коли відкрився новий корпус, який ще здаля привертає до себе увагу незвичною інсталяцією справжнісінького літака на даху.
(фото не моє, з вікіпедії)
На даху, це Дуглас C-47 «Скайтрейн», перероблений в вантажний звичайний DC-3. Такі літаки, під час блокади Західного Берліна в 1949 р., поставляли в нього припаси.
Подібне оформлення одразу налаштовує на оптимістичний лад щодо експозиції, дарує надію, побачити не щось занафталініне і покрите шаром пилу, а набагато цікавіше.
Проте тут же на вас може напасти невеличкий блуд, коли шукатимете вхід в музей:) Ми наївно думали, що вхід має бути саме під літаком (ну або десь поруч), обійшли весь цей корпус почергово пробуючи двері, але всі були зачинені. В кінці кінців дійшли до менш примітного будинку за рогом і побачили, що вхід там.
Хол теж не розчарував. Отак заходиш і тебе зустрічає підвішений на розтяжках літак
І, як виявилося, це не просто літак, це та сама Cessna 172P на якій в 1987 році Матіас Руст приземлився в центрі Москви.
Купили квитки, а далі був музей… Що я можу сказати. Для мене це був перший музей такого масштабу, відповідно, по собі лишив незабутні враження. Величезні площі, величезна кількість експонатів, купа всього над чим хотілося б позависати, порозглядати, пощупати (а дещо можна було), понатискати кнопочки (багато інтерактивних експонатів)… Не знаю, складно описати… 25000 квадратних метрів всяких цікавостей. І лише півтори години до закриття :(. Прийшлося бігом оббігати і передивлятися все те, на що, мабуть пішло б за нормальних умов пів дня мінімум. Ми навіть не все вспіли побачити :( Ех… Добре, досить тексту, йдемо далі, показую ту невеличку частину, яку сфотографував…
На початку, для молодшого покоління, є можливість полинути в технічні звуки минулого :)
Натискаючи відповідні кнопочки, отримуєш звуковий супровід розміщених поруч технічних динозаврів.
План музею
Старовинні велосипеди
Надзвичайно стильний скутер, жаль, не сфотографував табличку поруч, модель яка.
А потім… потім я б там би так і лишився б до закриття, якби мене не витягли…. Я вже написав, що музей розмістився на місці депо, до того ж віялового депо. Так от, все те депо збереглося!
І всі його приміщення наповненні паровозами, тепловозами, електровозами, вагонами, модельками купою білязалізничних речей… Але там темно, фотографії не найкращі, тому покажу їх окремо згодом.
Вже на вулиці, поза депо, натрапили на вітряний млин
З доступною і простою схемою його роботи
Повернулися назад, хотіли найти зал, в якому мала бути купа машинок, проте не найшли (вони виявляється знаходяться в окремій будівлі), пішли дивитися експозицію далі.
Якийсь зал присвячений виробництву тканин, ниток
По переходу перейшли в нову будівлю. В ньому був цікавий і прибутковий експонат. Воронкоподібна штука в яку кидаєш монетку і довго-довго дивишся як вона кружляє і ніяк не впаде в кудись в дюрку. Побачив як 50 копійок може кружляти майже горизонтально.
Практично вся експозиція в новій будівлі під літаком присвячена намаганням людей підкорити повітряну та водну стихію.
Човен, що через певні особливості отримав назву Autoboot https://de.wikipedia.org/wiki/Autoboot_%28Schiffstyp%29
Салон, як в автомобілі, вітрове скло, як в автомобілі, шикарний, як більшість автомобілів тих часів, да, цей екземпляр був випущений в 1934 р. Стильна штука.
На ердгешосі один з найцінніших екземплярів музею, знайдена і врятована з річки в 1986-1987 роках баржа Kaffenkahn
Затонула вона, ймовірно, від негоди в 1840 р. якщо я правильно зрозумів, везла тоді вантаж цегли. Конкретно цю знайшли в річці Хафель, в західній частині Берліну. Назву Kaffenkahn перекласти не зміг, kahn - це баржа, а от Kaffen, навряд відноситься до кави. Цінність полягає в тому, ще це єдиний цільний та оригінальний збережений екземпляр подібного судна в світі. Коли її передавали музею, в тодішнього директора запитали, що ж він робитиме, адже немає приміщення для виставки такого великого експонату, на що той відповів, що краще мати такий експонат і не мати приміщення, ніж мати пусте приміщення, але не мати для нього експонату, і все буде добре. Як бачимо так і є. Нове приміщення збудували :). Більше історії цього судна тут.
А це вже більш сучасні часи, оригінальний паровий рушій французького буксиру Jean Cousin
Ще один буксир, але на цей раз в зборі, "Kurt Heinz"
Збудований в 1901 р.
Величезна кількість моделей кораблів з різних часів, вдало вийшов тільки цей красень
Ще з сайту музею, щоб уявляти загальну картину
http://www.sdtb.de/Hochseeschifffahrt.707.0.html
Підводний човен типу «Biber», бобер
Спроектований німцями в 1944 р. в якості такого собі підводного одномісного винищувача з 2-ма 533 мм. торпедами. Успіху добилася тільки один такий човен, що потопив британський транспорт.
Було кілька цікавих інтерактивних екземплярів, які наочно показують гідродинаміку, чи як його правильно. Один - поведінка різних форм носів кораблів у воді - нажимаєш кнопку і їх починає тягнути через воду, діє, наскільки я зрозумів однакова сила, проте від початку до кінця приходять не одночасно а почергово.
Ще один - порівняння колісного і гвинтового рушія, знову ж таки під дією однакової сили - гвинтовий значно ефективніший за колісний…
Йдемо на вище, а там, згідно заданої генеральної лінії ще на вході, завмерли різноманітні літальні апарати
Від , трохи казкової, повітряної кулі-корібля-міста
Перших етажерок-планерів
До більш сучасних апаратів
Jeannin Stahltaube, 1914-го року випуску, встиг повоювати, а згодом, ще до 2-гої світової переїхав жити в музей
Репліка першого літака Focke-Wulf-а, пасажирського товстячка А 16 Bremen
розрахований на 3 пасажирів
Тренувальний Arado Ar 96 часів 2-гої світової
Німецьке НЛО, літаюче крило Horten Ho II L “Habicht”, 1937 рік, між іншим.
Поряд від решток Ju 87
Стоять залишки ІЛ-2
Ще один пасажир, на цей раз Юнкерс 52/3m з власним ім’ям „Hans Kirschstein“
Модель Берлінського аеропорту зі всіма, мабуть, літакам, які колись могли там сідати та взлітати
Літаків величезна кількість, можна бродити безкінечно від одного до іншого, є кабіни, є вирізані шматки салонів літаків, бачив шасі якогось літака, вже зараз прочитав, що в певні години воно затягується і випускається, я колись, коли жило ще на на літаку… Перші етажерки, перші металеві, військові, пасажирські, до цього стільки мені бачити з давніх епох в натуральні розміри не доводилося…
Є і більш сучасна техніка, наприклад така диковинка та рідкість, як SNCAC NC.702 Martinet
Спроектований німцями, проте будувався у Франції, використовувався, як тренувальний або легкий транспортний літак
Або більш звичний Міг-15
Серед усіх літаків затесався один автомобіль, Rumpler Tropfenwagen, що випускався протягом 1921-1925 років
Запитаєте, що робить серед усіх літаків цей автомобіль, чому він таких дивних форм? А тому, що спроектував його виробник літаків. Після прогонки в сучасній аеродинамічній трубі встановили, що коефіцієнт опору становить лише 0,28, не знаю особисто, чи це добре, проте пишуть, що це надзвичайно круто навіть для сучасних автомобілів. Наразі збереглося лише 2 таких автомобілі.
Ну от, вкотре прозвучав голос, що музей завершує свою роботу, потрібно покинути приміщення і довелося йти з нього. А ще ж стільки в ньому лишилося цікавого. Ех…
Ще лишилася залізнична частина, сподіваюся, згодом покажу.
Далі буде…
Сучасного вигляду набув на початку нового тисячоліття, коли відкрився новий корпус, який ще здаля привертає до себе увагу незвичною інсталяцією справжнісінького літака на даху.
(фото не моє, з вікіпедії)
На даху, це Дуглас C-47 «Скайтрейн», перероблений в вантажний звичайний DC-3. Такі літаки, під час блокади Західного Берліна в 1949 р., поставляли в нього припаси.
Подібне оформлення одразу налаштовує на оптимістичний лад щодо експозиції, дарує надію, побачити не щось занафталініне і покрите шаром пилу, а набагато цікавіше.
Проте тут же на вас може напасти невеличкий блуд, коли шукатимете вхід в музей:) Ми наївно думали, що вхід має бути саме під літаком (ну або десь поруч), обійшли весь цей корпус почергово пробуючи двері, але всі були зачинені. В кінці кінців дійшли до менш примітного будинку за рогом і побачили, що вхід там.
Хол теж не розчарував. Отак заходиш і тебе зустрічає підвішений на розтяжках літак
І, як виявилося, це не просто літак, це та сама Cessna 172P на якій в 1987 році Матіас Руст приземлився в центрі Москви.
Купили квитки, а далі був музей… Що я можу сказати. Для мене це був перший музей такого масштабу, відповідно, по собі лишив незабутні враження. Величезні площі, величезна кількість експонатів, купа всього над чим хотілося б позависати, порозглядати, пощупати (а дещо можна було), понатискати кнопочки (багато інтерактивних експонатів)… Не знаю, складно описати… 25000 квадратних метрів всяких цікавостей. І лише півтори години до закриття :(. Прийшлося бігом оббігати і передивлятися все те, на що, мабуть пішло б за нормальних умов пів дня мінімум. Ми навіть не все вспіли побачити :( Ех… Добре, досить тексту, йдемо далі, показую ту невеличку частину, яку сфотографував…
На початку, для молодшого покоління, є можливість полинути в технічні звуки минулого :)
Натискаючи відповідні кнопочки, отримуєш звуковий супровід розміщених поруч технічних динозаврів.
План музею
Старовинні велосипеди
Надзвичайно стильний скутер, жаль, не сфотографував табличку поруч, модель яка.
А потім… потім я б там би так і лишився б до закриття, якби мене не витягли…. Я вже написав, що музей розмістився на місці депо, до того ж віялового депо. Так от, все те депо збереглося!
І всі його приміщення наповненні паровозами, тепловозами, електровозами, вагонами, модельками купою білязалізничних речей… Але там темно, фотографії не найкращі, тому покажу їх окремо згодом.
Вже на вулиці, поза депо, натрапили на вітряний млин
З доступною і простою схемою його роботи
Повернулися назад, хотіли найти зал, в якому мала бути купа машинок, проте не найшли (вони виявляється знаходяться в окремій будівлі), пішли дивитися експозицію далі.
Якийсь зал присвячений виробництву тканин, ниток
По переходу перейшли в нову будівлю. В ньому був цікавий і прибутковий експонат. Воронкоподібна штука в яку кидаєш монетку і довго-довго дивишся як вона кружляє і ніяк не впаде в кудись в дюрку. Побачив як 50 копійок може кружляти майже горизонтально.
Практично вся експозиція в новій будівлі під літаком присвячена намаганням людей підкорити повітряну та водну стихію.
Човен, що через певні особливості отримав назву Autoboot https://de.wikipedia.org/wiki/Autoboot_%28Schiffstyp%29
Салон, як в автомобілі, вітрове скло, як в автомобілі, шикарний, як більшість автомобілів тих часів, да, цей екземпляр був випущений в 1934 р. Стильна штука.
На ердгешосі один з найцінніших екземплярів музею, знайдена і врятована з річки в 1986-1987 роках баржа Kaffenkahn
Затонула вона, ймовірно, від негоди в 1840 р. якщо я правильно зрозумів, везла тоді вантаж цегли. Конкретно цю знайшли в річці Хафель, в західній частині Берліну. Назву Kaffenkahn перекласти не зміг, kahn - це баржа, а от Kaffen, навряд відноситься до кави. Цінність полягає в тому, ще це єдиний цільний та оригінальний збережений екземпляр подібного судна в світі. Коли її передавали музею, в тодішнього директора запитали, що ж він робитиме, адже немає приміщення для виставки такого великого експонату, на що той відповів, що краще мати такий експонат і не мати приміщення, ніж мати пусте приміщення, але не мати для нього експонату, і все буде добре. Як бачимо так і є. Нове приміщення збудували :). Більше історії цього судна тут.
А це вже більш сучасні часи, оригінальний паровий рушій французького буксиру Jean Cousin
Ще один буксир, але на цей раз в зборі, "Kurt Heinz"
Збудований в 1901 р.
Величезна кількість моделей кораблів з різних часів, вдало вийшов тільки цей красень
Ще з сайту музею, щоб уявляти загальну картину
http://www.sdtb.de/Hochseeschifffahrt.707.0.html
Підводний човен типу «Biber», бобер
Спроектований німцями в 1944 р. в якості такого собі підводного одномісного винищувача з 2-ма 533 мм. торпедами. Успіху добилася тільки один такий човен, що потопив британський транспорт.
Було кілька цікавих інтерактивних екземплярів, які наочно показують гідродинаміку, чи як його правильно. Один - поведінка різних форм носів кораблів у воді - нажимаєш кнопку і їх починає тягнути через воду, діє, наскільки я зрозумів однакова сила, проте від початку до кінця приходять не одночасно а почергово.
Ще один - порівняння колісного і гвинтового рушія, знову ж таки під дією однакової сили - гвинтовий значно ефективніший за колісний…
Йдемо на вище, а там, згідно заданої генеральної лінії ще на вході, завмерли різноманітні літальні апарати
Від , трохи казкової, повітряної кулі-корібля-міста
Перших етажерок-планерів
До більш сучасних апаратів
Jeannin Stahltaube, 1914-го року випуску, встиг повоювати, а згодом, ще до 2-гої світової переїхав жити в музей
Репліка першого літака Focke-Wulf-а, пасажирського товстячка А 16 Bremen
розрахований на 3 пасажирів
Тренувальний Arado Ar 96 часів 2-гої світової
Німецьке НЛО, літаюче крило Horten Ho II L “Habicht”, 1937 рік, між іншим.
Поряд від решток Ju 87
Стоять залишки ІЛ-2
Ще один пасажир, на цей раз Юнкерс 52/3m з власним ім’ям „Hans Kirschstein“
Модель Берлінського аеропорту зі всіма, мабуть, літакам, які колись могли там сідати та взлітати
Літаків величезна кількість, можна бродити безкінечно від одного до іншого, є кабіни, є вирізані шматки салонів літаків, бачив шасі якогось літака, вже зараз прочитав, що в певні години воно затягується і випускається, я колись, коли жило ще на на літаку… Перші етажерки, перші металеві, військові, пасажирські, до цього стільки мені бачити з давніх епох в натуральні розміри не доводилося…
Є і більш сучасна техніка, наприклад така диковинка та рідкість, як SNCAC NC.702 Martinet
Спроектований німцями, проте будувався у Франції, використовувався, як тренувальний або легкий транспортний літак
Або більш звичний Міг-15
Серед усіх літаків затесався один автомобіль, Rumpler Tropfenwagen, що випускався протягом 1921-1925 років
Запитаєте, що робить серед усіх літаків цей автомобіль, чому він таких дивних форм? А тому, що спроектував його виробник літаків. Після прогонки в сучасній аеродинамічній трубі встановили, що коефіцієнт опору становить лише 0,28, не знаю особисто, чи це добре, проте пишуть, що це надзвичайно круто навіть для сучасних автомобілів. Наразі збереглося лише 2 таких автомобілі.
Ну от, вкотре прозвучав голос, що музей завершує свою роботу, потрібно покинути приміщення і довелося йти з нього. А ще ж стільки в ньому лишилося цікавого. Ех…
Ще лишилася залізнична частина, сподіваюся, згодом покажу.
Далі буде…