В пошуках витоку Південного Бугу.
Мене давно цікавило побувати біля витоку якоїсь великої річки, подивитися, як воно починається, що там є і.т.д. Підсвідомо я розумів, що там навряд чи буде щось епічне, скоріше банальний струмок чи взагалі якесь болото.
Але тим не менше…
І от, зранку світило сонце, робити було нічого і я рішив що настав час істини - пора, пора нарешті подивитися звідки починається Південний Буг. Дослідив карти, роздрукував гуглмапси, прикинув маршрут на колесах і пішки та й вирушив в дорогу.
Оххх, давненько я з центральних доріг не з’їжджав, але про це далі. А спочатку було невеличке містечко Чорний Острів.
Ще декілька фото звідти покажу згодом.
Наркевицький цукровий завод на горизонті
Ставки по обидві сторони дороги
Церква дивної конструкції
І дорогими. Нє, як була бруківка, то ще навіть нічого, можна було спокійно їхати з стабільної швидкістю
Вона хоча б без вибоїн була
Проте як тільки починалася асфальтована, одразу приходили думки, що фільми на зразок «Книги Ілаї» чи ще якогось постпокаліпсису можна спокійно знімати у нас без додаткових реквізитів і комп’ютерних спецефектів :(
Розбиті дороги, перекошені стовпи, обірвані дроти
все є.
Нарешті добираюся до точки висадки з транспорту. Судячи по космічним знімкам можна було б доїхати буквально до витоку, від дороги лишалося б пройти ну метрів 100. Але ж це не спортивно та не цікаво, тому вирушив в поля десь за 3-4 км від нього.
Корівки і якісь не гарні хмари з блискавками і громом вдалині.
Я оцінив власну швидкість та швидкість вітру, подумав, що встигну до дощу, та й пішов. Одразу скажу, що я помилився…
Біля мосту через річку зробили невелику греблю, тому тут Буг ще повноводний.
Проте далі швидко втрачає свої об’єми та форми
Хоча в деяких місцях розливається
Але потім знов зливається
Геометрія полів
Одразу скажу, що те, вздовж чого я йшов найбільше нагадувало не витік якоїсь річки а звичайну меліоративну канаву, пряму майже як стріла
До речі, зліва помітно хмару, яка через декілька хвилин мене накрила
Гроза в полі, як виявилося не саме приємне сусідство, довелося никатися
Погляд з нички
На Буг
Майже не змок, швидко пройшло, проте після цього мене не покидала настирлива думка про те, що варто повернутися назад, що ще не пізно
проте я вперто рухався до цілі.
Надію вселило закінчення паралельної притоки, після неї лишалося пройти не так вже і багато
Там і дорога замаячила, за якою мав очікувати приз.
Навіть очерет зазеленів
З фото, переглянутих в інтернеті, слідувало, що в кінці мала бути каменюка, що означала виток Бугу. І тут я трішки загубився. Закінчувалася ця канава-Буг етакою рогаткою.
|
|_____
|
|
|
звідки я прийшов
Проте нічого подібного, як і води не спостерігалося
Один кінець
Інший
Опа, а що там таке?
Воно!
Поліз вниз в очерет шукати воду, думав, можливо якесь джерело є хоча б?
Немає, тільки гусінь знайшлася
Мабуть, була б весна, була б вода. А так, місце офіційного початку найшов, а фактичного з водою, десь провтикав.
Мене чекав довгий шлях назад
І відмивання від болота, що поналипав дякуючи дощу.
А в закінчення - медіативний шерхіт листя.
Дякую за увагу :)
Але тим не менше…
І от, зранку світило сонце, робити було нічого і я рішив що настав час істини - пора, пора нарешті подивитися звідки починається Південний Буг. Дослідив карти, роздрукував гуглмапси, прикинув маршрут на колесах і пішки та й вирушив в дорогу.
Оххх, давненько я з центральних доріг не з’їжджав, але про це далі. А спочатку було невеличке містечко Чорний Острів.
Ще декілька фото звідти покажу згодом.
Наркевицький цукровий завод на горизонті
Ставки по обидві сторони дороги
Церква дивної конструкції
І дорогими. Нє, як була бруківка, то ще навіть нічого, можна було спокійно їхати з стабільної швидкістю
Вона хоча б без вибоїн була
Проте як тільки починалася асфальтована, одразу приходили думки, що фільми на зразок «Книги Ілаї» чи ще якогось постпокаліпсису можна спокійно знімати у нас без додаткових реквізитів і комп’ютерних спецефектів :(
Розбиті дороги, перекошені стовпи, обірвані дроти
все є.
Нарешті добираюся до точки висадки з транспорту. Судячи по космічним знімкам можна було б доїхати буквально до витоку, від дороги лишалося б пройти ну метрів 100. Але ж це не спортивно та не цікаво, тому вирушив в поля десь за 3-4 км від нього.
Корівки і якісь не гарні хмари з блискавками і громом вдалині.
Я оцінив власну швидкість та швидкість вітру, подумав, що встигну до дощу, та й пішов. Одразу скажу, що я помилився…
Біля мосту через річку зробили невелику греблю, тому тут Буг ще повноводний.
Проте далі швидко втрачає свої об’єми та форми
Хоча в деяких місцях розливається
Але потім знов зливається
Геометрія полів
Одразу скажу, що те, вздовж чого я йшов найбільше нагадувало не витік якоїсь річки а звичайну меліоративну канаву, пряму майже як стріла
До речі, зліва помітно хмару, яка через декілька хвилин мене накрила
Гроза в полі, як виявилося не саме приємне сусідство, довелося никатися
Погляд з нички
На Буг
Майже не змок, швидко пройшло, проте після цього мене не покидала настирлива думка про те, що варто повернутися назад, що ще не пізно
проте я вперто рухався до цілі.
Надію вселило закінчення паралельної притоки, після неї лишалося пройти не так вже і багато
Там і дорога замаячила, за якою мав очікувати приз.
Навіть очерет зазеленів
З фото, переглянутих в інтернеті, слідувало, що в кінці мала бути каменюка, що означала виток Бугу. І тут я трішки загубився. Закінчувалася ця канава-Буг етакою рогаткою.
|
|_____
|
|
|
звідки я прийшов
Проте нічого подібного, як і води не спостерігалося
Один кінець
Інший
Опа, а що там таке?
Воно!
Поліз вниз в очерет шукати воду, думав, можливо якесь джерело є хоча б?
Немає, тільки гусінь знайшлася
Мабуть, була б весна, була б вода. А так, місце офіційного початку найшов, а фактичного з водою, десь провтикав.
Мене чекав довгий шлях назад
І відмивання від болота, що поналипав дякуючи дощу.
А в закінчення - медіативний шерхіт листя.
Дякую за увагу :)