При поїздці в Чорногорію пригоди для мене почалися вже з самого транспорту. Можливо для декого , чи навіть більшості, це і прозвучить дико, але сам політ в літаку це вже неабияка пригода :), оскільки до цього я літав ще за Радянського Союзу
(
Read more... )
Comments 52
Для мяне пералёты -- дагэтуль стрэс, хоць я ўжо набліжаюся па налётаных мілях да ўмоўна халяўнага квітка ад Стар Альянс) У кожным порце свае правілы, свой парадак праходжаня кантролю, свае прыколы карацей) Я не разумею, чаму ў некаторых дурная сістэма, па якой спачатку ўсё пачынаецца з праверкі рэчаў і квітка (як у нашым менскім і каірскім скажам), а не з рэгістрацыі. Гэта поўнае свінства на мой погляд)
Нагадала маё адзінокае падарожжа па гары ў Польшчы, я больш так не раблю)
Плюсы салёных мароў у тым, што не напружваешся з плаваннем))) А вочы адкрываць жадання ніколі і не было, для гэтага маска ёсць, як-ніяк, і акуляры)
Reply
Що у нас, що в Чорногорії - спочатку реєстрації, потім контроль безпеки, а потім паспортний контроль.
Чого так більше не робиш?
Мені подобається, якщо вода чиста і прозора, то пірнати і плавати з відкритими очима, але так, це не для Адріатичного моря :) А на поверхні триматися легше, ага :)
Reply
Ну вось, так у нармальных краінах, а ў нас як заўжды...)
З узростам нешта менш мне хочацца адчайна залазіць туды, адкуль я не змагу потым злезці :Ь Гэта я ўжо іншыя горы ўзгадала. Не маё)
Reply
Раз в рік можна. Ну і там злізти все ж були шанси самостійно :)
Reply
Reply
Як розповідали, в такий час в них тепло, але не настільки, щоб купатися :)
Reply
теж мрію там побувати
Reply
Там класно.
Reply
Reply
Reply
Reply
Я б даже не думала ).
В Чорногорії пішки тільки по маленьким лазили - спускалися на дикі пляжі. Спускатися звісно гірше набагато, ніж нагору дертися. Одного разу таки поїхала на камінцях і дуже роздерла руку і ногу. Потім весь відпочинок мазала йодом.
Reply
Оууу, в тебе всі турпоїздки з пригодами. Якщо ще й купалася, то мабуть теж були в перші дні непередаваємі відчуття?
Reply
Про непередаваємі - це ти про каміння? Ми дуже пошкодували, шо не купили черевиків спеціальних для купання в такому морі. Заходити і виходити було адсько.
А пригоди - да, в мене це дуже часто. Навіть частіше, ніж поїздки. Слшучається, шо і просто в своєму місті по дорозі на роботу.
Про спортивність: на веліку я можу маслати досить довго, а от пішки... Даже по рівній місцевості швидко втомлююся, а якшо на гору - то смерть. Хз, чого так.
Reply
Там де я був, каміння взагалі не було, та як в Євпаторії якійсь, а ходив на інший там були валуни, але на один раз було нормально.
Я навпаки, на вєліку здихаю дуже швидко і дивуюся людям які можуть стільки виїздювати.
Reply
Leave a comment