Продовжимо прогулянку Варшавою. Після того, як оглянули Королівський замок, настала черга дивитися місто.
Але повернімося на півгодини назад, до потрапляння в замок.
Площа перед ним - пішохідна зона, доїхати безпосередньо туди на будь-якому транспорті неможливо. Тому приходиться трохи підніматися.
Піднятися можна як пішки по сходам, так і з допомогою ескалатора.
Тут же внизу розмістили мініатюрну копію-модель Старого міста.
А перед входом до приміщення з ескалатором - пам’ятна табличка про Трасу W-Z - Трасу Схід-Захід.
Траса, названа Алеєю Солідарності стала першою та основною післявоєнною широкою магістраллю, що пов’язала між собою правобережну та лівобережну сторони Варшави і забезпечувала швидкий транзитний проїзд через місто в вказаному напрямі. В районі замкової площі дорогу завели в тунель, таким чином забезпечивши пішохідність останньої.
І ось ми зверху, внизу видно звідки прийшла, а в далині видніється Національний стадіон, на якому проводилися матчі Євро-2012
Власне, Замкова площа
Трохи ближче будинки на ній
Як вже згадував раніше, значний відсоток будинків під час війни були зруйновані. Тому не дивлячись на респектабельний та старовинний вид - в більшості своїй - ці та інші в цьому районі, так само, як і замок, «новодєли», щоправда включені в список ЮНЕСКО.
Після замку пішли вештатися вуличками. Ходили без особливої систематичності та цілі, оскільки мимо самого цікавого - Ринку пройти було майже не можливо, а гарно було кругом
На цьому будинку, як і на багатьох інших присутня Русалка, один з основних елементів герба Варшави.
Кафедральний костел Івана Святителя - найстаріший костел Варшави, кам’яна споруда постала тут ще в 1390 році.
сфотографувати цілісно не можливо - вузькі вулички.
Після війни був зруйнований, реставратори відтворили в 1963 р. у тому вигляді, який мав на початку XIV ст..
В пам’ять про руйнування в стіні лишився вмурований шматок гусениці
Гусениця належала німецькій дистанційно-керованій самохідній міні «Голіаф», що якраз і підірвала цей костел.
Доходимо до Ринку. Мене вразили будинки на «вході» з цієї сторони - кам’яниця «Під Левом» крім лева на собі має ще й сонячний годинник і дракона.
А сусідній будинок дозволяє перевірити покази сонячного по механічному
Якісь вони такі «комплексні», не знаю навіть як пояснити враження від них - цілісні, отак краще.
Перший більш-менш пережив війну, а другий був зруйнований практично дощенту....
І от, ми на площі Ринок Старого міста.
Хоч, будинки розміщені на ній мають адреси, типу площа Ринок така-то, кожна з сторін має свою назву. Будинків гарних на ній безліч, мабуть кожен має якусь свою історію чи навіть легенду. Після війни, якийсь вцілів більше, якийсь менше, але всі вони були відновлені. Хоч і баянне туристичне місце, але однозначно варте відвідування, коли кого занесе в Варшаву :)
Сторони названі по відомих мешканцях, що проживали на них.
Сторона Закшевського
На ній знаходиться та сама кам’яниця «Під левом» , що мені так сподобалася, ось вона - крайній будинок праворуч
виявилося, що з цієї сторони цей будинок також має на що подивитися…
Сторона Коллонтая
Світлий будинок праворуч, належав колись війту, а ця сторона поступово переходить в сторону Декерта
Практично всі будинки на якій зайняті історичним музеєм Варшави
Схоже, що спосіб збільшувати корисну площу шляхом набудов мансард та всяких курятників на вже побудованих будівлях має давню історію :) Принаймні в мене виникла така думка, коли дивився на ці будинки.
Трохи Декерта і з’являється сторона Барсса
Закінчуємо коловий огляд на Закшевського
Мені оці будинки дуже сподобалися
Хоча складно вибрати фаворита, вони всі там гарні…
Ще трохи площі і Старого міста буде в наступному пості.
Далі буде...