На транспорті під'їхали не безпосередньо до озера, а до стоянки внизу. Як потім виявилося, можна виїхати аж до самого озера, цілком офіційно сплативши певну суму на КПП. Якщо у вас мало часу на озеро, і хочеться по-довше побути на ньому, не витрачаючи час на підйом - це рішення для вас, якщо ж хочеться просто насолодитися природою і є час, то варто йти все ж пішки, бо природа там гарна.
Внизу традиційно стоїть стенд з інформацією про тутешню цікавинку.
Поряд з доріжкою, якою всі піднімаються та виїжджають в'ється струмок-витік з озера
Супроводжує він не на всьому підйомі, оскільки витік не відкритий, а проходить під землею, вириваючись на поверхню на 60 м. Нижче гребня водойми.
Навколо лише самі гори
Невідома будка з наскальним живописом на шляху
Згодом струмок щезає під землею і навколо постає карпатський ліс
Квіточки на узбіччі
Вже біля самого озера зустрівся такий цікавий екземпляр
Я не зміг байдужо пройти мимо :)
І от, після більш ніж кілометрового підйому відривається вид на найвище озеро України
Знаходиться воно на висоті 989 м. над рівнем моря. Своєму створенню завдячує потужному зсуву, який загатив гірський потічок. На даний момент Синевир живиться декількома струмками, що збігають з гір.
З ближчої сторони до підйому розташований оглядовий майданчик, а з протилежної сторони було встановлену скульптурну композицію з дерева - Синь і Вир.
Кругом озера обладнано пішохідну доріжку, так що можна обійти озеро зі всіма зручностями
Для сміття через певні проміжки встановили такі приспособи
Синь і Вир на півострові ближче
Неочікувано для себе виявив, що місцевість, де впадають струмки дуже нагадує на якісь болота
я завжди вважав, що якщо це вже гірське озеро, то воно має тільки водне плесо без подібних пейзажів
Один із струмків
Скульптурна композиція зі спини
Вона в певній мірі візуалізує учасників однієї з легенд, яка оповідає, як з'явилося озеро.
Синь - донька багатого графа, тодішнього власника навколишніх земель, Вир - бідний пастух. Між ними виникає кохання, батько проти, за його наказом, на Вира скадають камінь, який його вбиває, Синьвзнає це, оплакує і з її сліз постає озеро, а острів - то той камінь. Ну і крім того існує ще декілька легендарних версій появи водойми.
Зроблені скульптури з спеціально доставленого червоного дерева, встановлені в 1984 р., автори І.Бродін, М. Санич.
Той самий оглядовий майданчик
Оскільки озеро знаходиться в улоговині, вітрів тут майже не буває, майже завжди його поверхня рівнесенька, а озеро прозоре
Є тут і чиста джерельна вода, так і написано
Весь обхід озера зайняв в нас десь хвилин 25-30, я думав, що воно більше, якщо чесно :)
Ще трохи побули на березі та помилувалися навколишніми краєвидами і пішли вниз
Лишилися ще неочікувані ведмеді.
Далі буде....