люблю жадана, впрочем, я вам уже говорила об этом.
Нас усіх поєднує музика, яку ми слухаємо, і книги, які ми читаємо. Вони ж нас і роз’єднують. Причому - роз’єднують куди потужніше за політику чи історію. За великим рахунком люди, позбавлені ідеологічного фанатизму, збираються саме навколо сцени, з якої лунають позитивні для них вібрації. І те, що в кожного з нас вони, ці вібрації, свої й ні на що не схожі, і робить нас неймовірно близькими один до одного, чи так само безкінечно чужими. Тому що яка може бути спільна зовнішня політика, чи перспективна економічна програма в людей, частина з яких слухає реггі, а інша частина - блатняк? Причому, я зовсім не хочу розставляти акценти й агітувати когось за реггі. Тим більше - за блатняк. артполе, артполе, как же я хочу на тебя попасть..