Массімо Морселло: бард Національної Революції
Народився в Римі, 10 листопада 1958 року, в сім’ї з антикомуністичними та просоціальними традиціями. Маючи 16 років, в 1975 році вступив у Movimento Sociale Italiano, діючи в молодіжній організації Fronte della Gioventù. В цей час брав участь також в зустрічах Fronte Universitario d’Azione Nazionale (FUAN), створеного членами академічної секції MSI. Під кінець 70-х років почав займатися музикою, беручи участь в націонал-революційному таборі Campo di Hobbit.
2 серпня 1980 року в Болонії на залізничному вокзалі прогримів вибух, в результаті якого загинуло 85 чоловік. Замах, котрий згодом виявився провокацією італійських спецслужб, інспірованих масонською ложею Р-2, став приводом для переслідування італійських НР. Серед звинувачених в "тероризмі" опинився і Морселло, котрий так описав всю ситуацію: "Серед моря брехні, вилитого на мене англійськими та італійськими таблоїдами, правдою є лише те, що мене засудили до 9 років тюремного ув'язнення за підривну діяльність. (...) це була нормальна доля націоналістів, (...) котрі протиставилися скорумпованій системі".
Болонські події означали для Массімо Морселло 18-річну еміграцію в Лондоні, де нав’язав контакти між іншим з Ніком Ґріффіном з Національного Фронту. Під час перебування на Британських островах стало зрозумілим, що "(...) націоналістична боротьба зі скорумпованою демократією не стосується лише однієї країни", а що "це є глобальне зіткнення, в якому націоналісти всіх країн повинні співпрацювати між собою". Вимушена еміграція не означала, що він покине музичну діяльність: він продовжував творити та видавати альбоми. 22 липня 1996 року Морселло відіграв концерт, який за допомогою сателітарного зв’язку був показаний в Римі.
Після повернення на Батьківщину, весь час старався діяти в структурах Forza Nuova, котру заснував разом з Роберто Фіоре. Про неї він сказав: "Це мусить бути новий шлях, поєднаний з природнім порядком, але без страху та сорому за те, що нас назвуть фашистами". На перешкоді його діяльності стала хвороба - на початку 90-их лікарі діагностували в нього рак мозку. Він був змушений знову повернутися в Лондон, цього разу в одну з спеціалізованих лікарень, де помер 10 березня 2001 року. Залишився в пам’яті багатьох як класик музичної альтернативи, котра успішно протидіяла брехні Системи.
Дискографія:
Per me… e la mia gente (1978)
I nostri canti assassini (1981)
Intolleranza (1990)
Punto di non ritorno (1996)
Massimino (1997)
La direzione del vento (1998)
Джерело: http://www.nacjonalista.pl/2010/05/05/massimo-morsello-bard-narodowej-rewolucji.html
2 серпня 1980 року в Болонії на залізничному вокзалі прогримів вибух, в результаті якого загинуло 85 чоловік. Замах, котрий згодом виявився провокацією італійських спецслужб, інспірованих масонською ложею Р-2, став приводом для переслідування італійських НР. Серед звинувачених в "тероризмі" опинився і Морселло, котрий так описав всю ситуацію: "Серед моря брехні, вилитого на мене англійськими та італійськими таблоїдами, правдою є лише те, що мене засудили до 9 років тюремного ув'язнення за підривну діяльність. (...) це була нормальна доля націоналістів, (...) котрі протиставилися скорумпованій системі".
Болонські події означали для Массімо Морселло 18-річну еміграцію в Лондоні, де нав’язав контакти між іншим з Ніком Ґріффіном з Національного Фронту. Під час перебування на Британських островах стало зрозумілим, що "(...) націоналістична боротьба зі скорумпованою демократією не стосується лише однієї країни", а що "це є глобальне зіткнення, в якому націоналісти всіх країн повинні співпрацювати між собою". Вимушена еміграція не означала, що він покине музичну діяльність: він продовжував творити та видавати альбоми. 22 липня 1996 року Морселло відіграв концерт, який за допомогою сателітарного зв’язку був показаний в Римі.
Після повернення на Батьківщину, весь час старався діяти в структурах Forza Nuova, котру заснував разом з Роберто Фіоре. Про неї він сказав: "Це мусить бути новий шлях, поєднаний з природнім порядком, але без страху та сорому за те, що нас назвуть фашистами". На перешкоді його діяльності стала хвороба - на початку 90-их лікарі діагностували в нього рак мозку. Він був змушений знову повернутися в Лондон, цього разу в одну з спеціалізованих лікарень, де помер 10 березня 2001 року. Залишився в пам’яті багатьох як класик музичної альтернативи, котра успішно протидіяла брехні Системи.
Дискографія:
Per me… e la mia gente (1978)
I nostri canti assassini (1981)
Intolleranza (1990)
Punto di non ritorno (1996)
Massimino (1997)
La direzione del vento (1998)
Click to viewДжерело: http://www.nacjonalista.pl/2010/05/05/massimo-morsello-bard-narodowej-rewolucji.html