Кудринецький замок
Сьогодні на берегах Збруча розташовується два села з назвою Кудринці. Одне в Хмельницькій області, а інше в Тернопільській. Не важко здогадатись, що до утворення кордону на Збручі це було одне поселення. Зараз же нас будуть цікавити Кудринці в Борщівському районі Тернопільської області, де розташовуються руїни замку ХVІІ століття.
Перша згадка про населений пункт датується 1493 роком. А у 1518 році Кудринці отримали міські права, коли король Сигизмунд дав дозвіл власнику поселення Миколі Гербурту на проведення двох щорічних ярмарків та щотижневих торгів.
В ХVІ-ХVІІ століттях дана місцевість не могла похвалитись особливою безпечністю, оскільки поруч проходив Волоський шлях, а набіги татарів і волохів були доволі частими. Саме з тих причин на початку XVIІ століття власник Кудринців Ян Щенсний Гербурт вирішив побудувати замок для захисту поселення.
У 1615 році на стрімкій горі Стрілка над Збручем постав замок у формі неправильного прямокутника з трьома баштами по кутах. Твердиня мала розміри 70 на 25 метрів, а стіни були півтораметрової товщини.
Місце спорудження замку було вибрано доволі вдало, адже з одного боку були стрімки схили над Збручем, а з іншого такі ж кручі над потічком. Тільки з північного боку не було природнього захисту. Тому тут було викопано рів і насипано земляний вал.
Перші суттєві випробовування твердині довелось пережити у 1648 році, коли замок було здобуто козацькими загонами Максима Кривоноса.
У 1672 році турки захопили твердиню, і володіли нею до 1683 року, поки війська Речі Посполитої не витіснили їх звідти.
У 1694 році турецькі війська знову захопили замок, проте на той момент він не виконував якихось особливих оборонних функцій.
На початку ХVІІІ століття замок переходить у власність Гуменецьких, які перебудовують фортецю на свою резиденцію. З того часу твердиня втрачає своє оборонне значення, яке на той момент вже і не було актуальним, тому що татарські набіги ХVІІІ століття практично припинились.
У 1772 році після поділу Польщі Кудринці, які розташовувались на обох берегах Збруча було розділено, адже по ріці було прокладено кордон між Австро-Угорщиною і Російською Імперією. Замок опинився на австрійській стороні.
З 1786 року новими власниками Кудринців стали Козебродські, які значно збагатили інтер"єри своєї резиденції. Тут з"явились цінні картини, старі дорогі меблі. Деякі експонати з колекції Козебродських сьогодні можна побачити в Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.
Наступними власниками замку були Пжибиславські, які були причетними до польського повстання у 1831 році. У 1834 році австрійці шукали компромат на господарів. Тоді руками місцевих селян було перекопано подвір"я, проте ні підземних ходів, ні таємних документів зі зброєю так і не було знайдено.
В середині ХІХ століття замок спорожнів, а тодішній власник Кудринців єврей Меєр Бартфельд дозволив розбирати твердиню на будівельні матеріали.
Після Другої світової війни поруч з замком було відкрито єдиний на Поділлі кар"єр по видобутку білого мармуру. Схоже, що і на даний момент кар"єр не є покинутим.
До сьогоднішнього дня частково збереглись північна, західна і південна стіни, частина південної п"ятигранної башти на висоту трьох ярусів, руїни надбрамної башти, а також добре збереглась північно-західна шестигранна башта.
На завершення пропоную подивитись на краєвиди від замку. Такими видами мало який замок може похвалитись.
