Печера Кришталева
Печера Кришталева - єдина з численних печер Поділля, що має облаштований екскурсійний маршрут з електричним освітленням. Для того щоб потрапити туди не треба мати якихось навиків чи спеціального спорядження. Єдиною умовою для відвідин є перебування у складі організованої групи з екскурсоводом.
Перші згадки про печеру датуються далеким 1721 роком, коли монах Габріель Жанжинський згадав про неї у своїй книжці "Натуральна історія королівська Польського". Проте згодом про печеру забули, тож по суті у 1908 році її відкрили заново. З того часу починається поступове дослідження печери, але проходило воно не надто вже і швидко, бо до картографування справа дійшла лише у 1961-1971 роках.
Загальна протяжність ходів Кришталевої сягає близько 23 кілометрів (не Оптимістична чи Озерна, проте і це не мало), з яких майже 3 кілометри входять до туристичного маршруту.
Перші 500 метрів, вони ж будуть і останніми, відвідувачам доведеться пройти не надто широким коридором, після чого розпочнеться царство галерей і проходів між ними.
В глибині печери на стінах можна побачити кристали, які при потраплянні на них світла виблискують мільйонами дрібненьких точок.
Печера Кришталева славиться своїми "скульптурами", автором яких були води Тетісу, що мільйони років тому вимивали породи, утворюючи цікаві зображення. Тут є "зуби дракона", "буйвол", "змія", "дельфін", "сова" та ще багато інших химерних тварин - практично цілий підземний зоопарк.
На підземне царство, звісно, краще дивитись власними очима, бо описати словами його не так вже і просто.
Тому замість опису усіх цікавинок печери, я зупинюсь на одній історії. У 1962 році група спелеологів вже завершувала роботи по топозйомці і дослідженню нових проходів, як наткнулась на людський скелет. Хто це був і коли загинув - невідомо. Єдиним, що вдалось знайти біля кістяка, була російська монета 1904 року випуску. Ймовірно чоловік заблукав в печері, і не зміг в темряві з неї вибратись. З того часу цю ділянку печери називають лабіринтом Скелета.
Ну, і що ж то за печера без легенди? Є така і в Кришталевої, а говорить вона наступне. Під час одного з численних нападів татар місцеві дівчата, щоб не потрапити в рабство, вирішили переховуватись в печері, вхід до якої розташовувався високо на схилі над річкою Циганкою, і був практично непомітним для стороннього ока. І ось одного разу одна з дівчат на ім"я Наталя заблукала в печері. В пошуках виходу в одному з лабіринтів вона натрапила на Володаря підземелля. Вродлива дівчина одразу ж припала йому до душі, і він запропонував їй стати його вірною дружиною. Оскільки іншого виходу в Наталі не було, то їй довелось погодитись. Попри обіцянци час від часу виводити дівчину на поверхню, Володар обманув Наталю, боячись що вона може втекти від нього. Виявивши обман, Наталя вирішила відімстити Володарю, і коли він спав відрубала йому руку. Після цього розгніваний Володар перетворив дівчину на кам"яну ящірку, яку і зараз можна побачити в печері поруч з його рукою.
Легенди легендами, але в кінці хочеться сказати кілька слів про перспективи печери. Туристичний потенціал тут і так є, бо численні групи туристів постійно сюди навідуються. Проте в майбутньому печера Кришталева має всі шанси стати одним з лікувальних центрів, адже тут круглий рік стабільний мікроклімат, постійна темперетура (близько 11 градусів), стала вологість, підвищена іонізація повітря, а також майже повністю відсутні хвороботворні мікроби. Одним словом, є все для успішного лікування дихальних хворіб.
