Окопи Святої Трійці
Окопи (колишня назва Окопи Святої Трійці) - село у Борщівському районі на Тернопільщині, яке розташувалось у найвіддаленішому від обласного центру куточку на межі трьох областей (Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької). Якщо подивитись на карту, то можна побачити, що село розташоване практично на півострові між річками Дністер і Збруч, поруч з місцем їхнього злиття. Саме географічне місце положення в парі з історичними подіями посприяли появі поселення на цьому місці.
Після підписання Бучацького трактату у 1672 році Річ Посполита була змушена віддати Туреччині практично усе Поділля разом з Кам"янцем. Такий хід подій явно не влаштовував польську сторону, тому король Ян ІІІ Собєський ставить за мету повернути Кам"янець, а для цього потрібно було мати міцну фортецю на східному кордоні. Жванецький замок на той момент був сильно поруйнований, та ще й знаходився не на березі Дністра, тому було вирішено звести нову фортецю на вузькому горбистому перешийку між Дністром та Збручем. Фінансуванням будівництва зайнявся коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський. У 1692 році буквально за шість тижнів зусиллями артилерії коронної Марцина Контського постала міцна фортеця. Темпи будівництва не можуть не вражати. Нове укріплення отримало назву "Окопи Гори Святої Трійці. Блокада Кам"янця" і являло собою два ряди високих валів з бастіонам, які розташовувались на відстані 480 метрів один від одного. По обох боках стояли двоярусні муровані брами. Східна називалась Кам"янецькою, а західна - Львівською.
Вже сама назва фортеці говорить про її основне призначення - безперервна блокада Кам"янця, яка мала на меті знищення окремих турецьких загонів, перешкоджання у поставках провіанту і зброї, порушенню комунікацій. Одним словом, планувалось постійно не давати спокою туркам, що досить швидко дало свої плоди, бо вже у 1699 році турки покинули Поділля. Після цього стратегічне значення Окопів підупало, навіть надання магдебурзького права у 1700 році не помогло поселенню.
Наступний активний виток в історії Окопів трапився у 1768 році, коли польські повсталі конфедерати кілька місяців утримували облогу російських військ. Проте вже у березні 1769 року росіяни здолали опір повстанців.
Після третього поділу Польщі у 1795 році австріяки зруйнували фортецю, а місцеве населення розтягнуло каміння для господарських потреб. В результаті до сьогоднішнього дня від укріплень дійшли лише дві брами і залишки вежі над Збручем, а також поруйнований костел, який у 1903 році пережив останню реставрацію, а в радянські часи слугував місцем для зберігання сіна.
Вид від Кам"янецької брами на костел
Кам"янецька брама з внутрішнього боку
Пам"ятна табличка на Кам"янецькій брамі
Залишки вежі над Збручем
Вид від вежі на Збруч
Та ж сама вежа
Руїни костелу
Табличка на костелі з датами основних подій, які стосувались костелу: рік заснування, дата придушення повстання конфедератів, рік останньої реставрації
Вівтарна частина костелу
Західний бік костелу
Всередині храму
Вівтарна частина, в якій досі зберігається сіно
Костел з дзвіницею
Львівська брама з внутрішнього боку
Пам"ятна табличка на Львівській брамі
Львівська брама