Голод
[Треф]
Вечірнім ранком,
Коли місяць потоне в твоїй тарілці
Ми почнемо трапезу.
Вона за безцінь купить наше життя,
Своє ж віддасть взамін.
Кому?
Не буде звичних черешень
І молекули думок
Покиплять доки не щезнуть зовсім.
Свічки з’їли останній шоколад
І тепер, безвідповідальні,
Пахнуть ним без мого дозволу.
Ти станеш свідком того,
Як зелений трикутник вб’є осінь.
Насправді все радісно.
Наші книжки ще досі смачні
І нам люди не закапують очі.
Посміхаймося.
Бо завтра будемо сидіти, мовчати
І час жувати
Губами своїми.