Written On Sky
Життя іноді залишає протяги. В старих дверях стоять знайомі тіні і дивляться: продує тебе чи ні. А ти з гордістю посилаєшся на свою незламність і тишком-нишком ковтаєш ліки від застуди.
Давати реальне за бажане простіше, ніж бажане за реальне.
Тому зараз на дворі бал-маскарад не за шикарністю подій, а за дешевими карнавальними масками, які ми змінюємо кожного дня перед дзеркалом. Посміхаємось. Самообман дієвий.
Наздоганяючи час стає зрозуміло, що він давно позаду.
Цю картинку я ще досі часто переглядаю. Дякую Чібрику.
_________________
Тролейбуси чомусь одинокі.
Кожен сліпо бродить по своєму шаблону,
Пропускає на переході вічність.
Ніхто не говорить
Тільки кондуктори продовжують свій монолог:
"Наступної зупинки не буде".
Стою.
Давати реальне за бажане простіше, ніж бажане за реальне.
Тому зараз на дворі бал-маскарад не за шикарністю подій, а за дешевими карнавальними масками, які ми змінюємо кожного дня перед дзеркалом. Посміхаємось. Самообман дієвий.
Наздоганяючи час стає зрозуміло, що він давно позаду.
Цю картинку я ще досі часто переглядаю. Дякую Чібрику.
_________________
Тролейбуси чомусь одинокі.
Кожен сліпо бродить по своєму шаблону,
Пропускає на переході вічність.
Ніхто не говорить
Тільки кондуктори продовжують свій монолог:
"Наступної зупинки не буде".
Стою.