За замовчуванням

Jun 23, 2008 22:53

Вже вкотре мене роблять дитиною. Не знаю навіть чи це добре...
Певно найближчим часом я не зможу взагалі бути серйозною. По чужим прогнозам..
В житті зараз завал. Повний. 24 години на добу мало для того, щоб жити і спати (за теорією текіли саме так розділяється буденне існування).
Дивно, але літо в мене ще не розпочалось.
Чекаю його якраз завтра...
_________________
Скільки?
Багато…
І не міряй кілометрами.
То не той еквівалент.
І електронне життя -
Не моя ознака.
Пустоти глибина теж буде мовчати.
Я сама ще не бачила її дна…
Лінійкою по очам,
Термометром на язику,
В шкірі годинником
Ти ніколи не дізнаєшся
Скільки мені років.

час, літо, вірш

Previous post Next post
Up