Стих. Искусство в массы!

[tenso2007]

Чого ми із кумом так раді? (Від щастя палає лице)
На Путінській Олімпіяді Заїло! Заїло кільце!
- Ти бачив? Заїло! Ти бачив? - І плакав мій кум-побратим.
- О, як нам всміхнулась удача! - І я заридав разом з ним.
Френди в соціальних мережах Коменти нам шлють без кінця:
«Вітаємо! Горді безмежно! Якби ще чотири кільця!»
А потім у купі збирались, Гуділи, мов мухи цеце:
«Ах, як москалі обісрались!» І знов про кільце, про кільце.
солодко було нам разом, Бриніли усі відчуття,
І там, у глибинах екстазу, Нам сенс відкривався життя!
Були ми - «ловителі гави», IQ мали нижче трави,
Тепер в нас з’явилася Справа - Радіти від "горя" Москви.
Радіти, гудіти, триндіти: «Зламалась Кремлівська Рука!»
А потім триндітимуть діти, І так на роки, на віка!
Це ж Вічна Мета для країни, Якої не знали раніш!
Від щастя всі чесні новини Ставали чесніш і чесніш,
Піднялись освіта, культура, І творчо творили митці,
І вчили народ наче гуру: «Тепер наша віра - в Кільці.
Це наша ідея, основа, Ми - діти Нового Отця…»
Минали літа. Поступово Назвались ми - «Свідки Кільця».
І хоч на полях і городах Лишились вовки та круки,
Всміхався голодний народик: «Ідейно живем залюбки!»
А Бог, що створив Україну, Дивився на наші міста,
На мертві сади, полонини, І кликав, і кликав з Хреста.
Та ми очманіло, без тями, Душею сліпі та криві,
У схрони збирались, як в храми,
Молитви шептали нові.
Молились - і кожнеє слово
Смерділо, мов тухле яйце
- Щоб здохли в Кремлі всі корови,
І щось про кільце, про кільце…

Ян Таксюр