Поэтому школы и важны
Оригинал взят у t_34_111 в Украина. Тюрьмы. Дети. Ненависть
Оригинал взят у gnoris в "Нормальный" бред (2)
Несколько дней назад я выложил текст диктанта, который дочь писала в школе на уроке Украинского языка. Текст оказался настолько бредовым, что многие не поверили, что такое вообще возможно. Я обещал найти и опубликовать источник. Исполняю своё обещание.
Я знаю, что ничего никому не докажу, но я не хочу, чтобы ложь называли правдой и не хочу, чтобы детей учили лжи и ненависти, под видом правды и любви к своему отечеству. Я не знаю, кто за это должен отвечать, но я знаю точно, что включать такие тексты в учебные пособия - это преступление.
Текст на русском:
Мы - дети Украины, она наша Мать. Матерей, как известно, не выбирают. Честные люди. А малороссы, родившись украинцами, отвергают родную мать, идут к мачехе и служат ей, как матери. Вот такие среди нас рождаются, такие среди нас живут, требуют к себе уважения. У таких «детей Украины» сердце не содрогается, когда они предают свою Мать - Украину. У них отсутствует чувство стыда за своё злодейское поведение, у них нет такого морального качества, как ответственность перед предками и потомками; они не испытывают угрызения совести за то, что своим поведением позорят всю украинскую нацию. Только по форме эти существа принадлежат к человеческому сообществу, а по сути - к извергам, полулюдям (даже если они имеют высшее образование, ученые степени и звания). По многим из них уже давным-давно плачут украинские тюрьмы. Плачут и никак не дождутся своих «клиентов». Не плачьте, тюрьмы, ждите, придет ваше время, к вам пожалуют-таки украинофобы, и не в гости, а навсегда. И тогда украинское общество очистится от этого мусора, от нестерпимой грязи и позора.
(По Ивану Белебехе)
Текст оригинала:
Ми - дiти Украïни, вона наша Мати. Матерiв, як вiдомо, не обирають. Чеснi люди. А малороси, народившись українцями, вiдкидають рiдну матiр, iдуть до мачухи i служать їй, як матерi. Ось такi серед нас народжуються, такi серед нас живуть, вимагають до себе поваги. У таких «дiтей України» серце не здригається, коли вони зраджують свою Матiр - Україну. У них вiдсутнi почуття сорому за свою злодiйську поведiнку, у них немає такого морального компонента, як вiдповiдальнiсть перед пращурами i нащадками; вони не мають докорiв сумлiння за те, що своєю поведiнкою ганьблять всю українську нацiю. Лише за формою цi iстоти належать до людського середовища, а за змiстом - до недолюдкiв, напiвлюдей (якщо вони мають навiть вищу освiту та вченi ступенi й звання). За багатьма з них вже давним-давно плачуть українськi в'язниці. Плачуть I нiяк не дочекаються своїх «клiєнтiв». Не плачте, в'язниці, чекайте, прийде ваш час, до вас-таки завiтають українофоби не в гостi, а назавжди. I тодi українське суспiльство очиститься вiд цього смiття, вiд нестерпного бруду i ганьби.
(За Iваном Белебехою)
Українська мова. 11 клас. Плани-конспекти уроків. Академічний рівень (для шкіл з росiйскою мовою навчання). - Х.: Вид-во «Ранок», 2011.- 304 с.- (Новий майстер-клас).
ISBN 978-617-540-331-0.
Посібник складено за новою програмою з української мови для загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання «Українська мова. 10-11 класи. Академічний рівень» (укладачі Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф). Видання містить детальні розробки 70 різнопланових уроків з української мови в 11 класі. Пропонуються різні форми і методи роботи, що мають на меті найкраще засвоєння учнями навчального матеріалу, індивідуальний підхід до кожного конкретного класу й школяра. Матеріал посібника представлено в різних формах: розповідь учителя, схеми, таблиці, алгоритми, різнорівневі завдання, роботи творчого характеру та ін. Крім того, пропонуються тексти для проведення аудіювання, читання мовчки, переказів, тестових робіт, диктантів тощо. Призначено для вчителів української мови та студентів філологічних факультетів.
автор: Ламанова С. В.
мова: укр.
формат: 145х215
упаковка: 10
кількість сторінок: 304
обкладинка: м'яка
Оригинал взят у gnoris в "Нормальный" бред (2)
Несколько дней назад я выложил текст диктанта, который дочь писала в школе на уроке Украинского языка. Текст оказался настолько бредовым, что многие не поверили, что такое вообще возможно. Я обещал найти и опубликовать источник. Исполняю своё обещание.
Я знаю, что ничего никому не докажу, но я не хочу, чтобы ложь называли правдой и не хочу, чтобы детей учили лжи и ненависти, под видом правды и любви к своему отечеству. Я не знаю, кто за это должен отвечать, но я знаю точно, что включать такие тексты в учебные пособия - это преступление.
Текст на русском:
Мы - дети Украины, она наша Мать. Матерей, как известно, не выбирают. Честные люди. А малороссы, родившись украинцами, отвергают родную мать, идут к мачехе и служат ей, как матери. Вот такие среди нас рождаются, такие среди нас живут, требуют к себе уважения. У таких «детей Украины» сердце не содрогается, когда они предают свою Мать - Украину. У них отсутствует чувство стыда за своё злодейское поведение, у них нет такого морального качества, как ответственность перед предками и потомками; они не испытывают угрызения совести за то, что своим поведением позорят всю украинскую нацию. Только по форме эти существа принадлежат к человеческому сообществу, а по сути - к извергам, полулюдям (даже если они имеют высшее образование, ученые степени и звания). По многим из них уже давным-давно плачут украинские тюрьмы. Плачут и никак не дождутся своих «клиентов». Не плачьте, тюрьмы, ждите, придет ваше время, к вам пожалуют-таки украинофобы, и не в гости, а навсегда. И тогда украинское общество очистится от этого мусора, от нестерпимой грязи и позора.
(По Ивану Белебехе)
Текст оригинала:
Ми - дiти Украïни, вона наша Мати. Матерiв, як вiдомо, не обирають. Чеснi люди. А малороси, народившись українцями, вiдкидають рiдну матiр, iдуть до мачухи i служать їй, як матерi. Ось такi серед нас народжуються, такi серед нас живуть, вимагають до себе поваги. У таких «дiтей України» серце не здригається, коли вони зраджують свою Матiр - Україну. У них вiдсутнi почуття сорому за свою злодiйську поведiнку, у них немає такого морального компонента, як вiдповiдальнiсть перед пращурами i нащадками; вони не мають докорiв сумлiння за те, що своєю поведiнкою ганьблять всю українську нацiю. Лише за формою цi iстоти належать до людського середовища, а за змiстом - до недолюдкiв, напiвлюдей (якщо вони мають навiть вищу освiту та вченi ступенi й звання). За багатьма з них вже давним-давно плачуть українськi в'язниці. Плачуть I нiяк не дочекаються своїх «клiєнтiв». Не плачте, в'язниці, чекайте, прийде ваш час, до вас-таки завiтають українофоби не в гостi, а назавжди. I тодi українське суспiльство очиститься вiд цього смiття, вiд нестерпного бруду i ганьби.
(За Iваном Белебехою)
Українська мова. 11 клас. Плани-конспекти уроків. Академічний рівень (для шкіл з росiйскою мовою навчання). - Х.: Вид-во «Ранок», 2011.- 304 с.- (Новий майстер-клас).
ISBN 978-617-540-331-0.
Посібник складено за новою програмою з української мови для загальноосвітніх шкіл з російською мовою навчання «Українська мова. 10-11 класи. Академічний рівень» (укладачі Л. В. Скуратівський, Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Корольчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф). Видання містить детальні розробки 70 різнопланових уроків з української мови в 11 класі. Пропонуються різні форми і методи роботи, що мають на меті найкраще засвоєння учнями навчального матеріалу, індивідуальний підхід до кожного конкретного класу й школяра. Матеріал посібника представлено в різних формах: розповідь учителя, схеми, таблиці, алгоритми, різнорівневі завдання, роботи творчого характеру та ін. Крім того, пропонуються тексти для проведення аудіювання, читання мовчки, переказів, тестових робіт, диктантів тощо. Призначено для вчителів української мови та студентів філологічних факультетів.
автор: Ламанова С. В.
мова: укр.
формат: 145х215
упаковка: 10
кількість сторінок: 304
обкладинка: м'яка