Кінь-Грусть: німецький варіант
У Людовіка XIV був Версаль, у Ґабсбурґів Шенбрунн, в божевільного баварського короля Людвіга ІІ Нойшванштайн, а у Фрідріха ІІ, якого називали Великим за перемоги, що він одержав над своїми сусідами в середині "галантного" сторіччя, скромний на перший погляд Сан-Сусі. Для королівської літньої резиденції обрали окраїну Потсдаму і в 1748 році, одразу після переможної для Прусії "війни за австрійський спадок", тут з'явився перший палац і було започатковано парк. Оці тераси під палацом влітку всі вкриті зеленню - Фрідріх був затятим виноробом - там виноградні лози.
Sans Souci з французької - "без турбот". І хоч вісім років потому, "старий Фріц" і вступив у Семилітню війну "з трьома бабами" (Марія-Терезія, Єлизавета Петрівна та мадам де Помпадур) однією з яких була француженка, назву не замінили, як на початку ХХ сторіччя свого часу зробили росіяни, помінявши на зло клятим прусакам Петербург на Петроград.
Рококо у всій красі. Архітектором потсдамського дива був Ґеорг Венцеслаус фон Кнобельсдорф.
Оце і все, що являє собою могила одного з найславетніших німецьких королів. Вона розташована за двісті метрів праворуч від головного входу до палацу. Цікаво, що його тіло майже ніколи не лежало під цією надскромною плитою. Чомусь нащадки короля пішли всупереч його заповіту і поклали труну в потсдамській Гарнізонній кірсі. В Другу світову прах декілька разів перевозили з місця на місце (від кірхи після бомбардувань не лишилось і сліду) і лише в 90-х роках останню волю Фрідріха Великого було виконано.
Вид на Сан-Сусі від могили короля. Вітряк, на мою думку, ну ніяк не пасує до монарших апартаментів. Всередині палацу знімати не можна, але на відміну від того ж Шенбрунна або Нойшванштайна там напрочуд скромно. Сан-Сусі, на щастя, не було ушкоджено бомбами, інакше, ми б не мали можливість подивитись фотель, в якому вмер король, залу, де він намагався вести філософські диспути з Вольтером, тощо.
З іншого буку над палацем нависає Руїненберг - гора з руїнами. У XVIII столітті тут був резервуар з водою, яка за рахунок вищого розташування під тиском подавалась в палац і до паркових фонтанів. Лиш банальності не були тоді в моді, тож "старий Фріц" звелів звести романтичні руїни, в яких сьогодні організовують театральні імпрези. До речі, щось подібне, тільки в значно менших розмірах, є і в нас. Згадаймо павільйон "руїни" в "Олександрії" чи ще одні "руїни" у львівському Стрийському парку.
Головна алея резиденції. На обрії - Новий Палац. Було надзвичайно слизько. Машини, що послідовно посипали вкриті кригою стежки, майже не допомагали. Тож нещасні німці, а разом з ними і я, шкутильгали мов пінгвіни. Повна перемога вередливої природи над німецьким "людина над усе".
Історичний Вітряк (післявоєнна відбудова), а перед ним Нові Палати, де Фрідріх тримав частину своєї збірки картин.
Мабуть найкраща споруда резиденції - Китайський Чайний Будиночок. У XVIII столітті мода на все китайське була порівняною до бітломанії. Лиш дозволити собі так поман'ячити могли тільки дуже заможні люди. Попередники Фрідріха назбирали чималу колекцію китайської порцеляни, тканини, тощо, але перший власник Сан-Сусі не зберігав все те добро тут. Натомість, в Китайському Чайному Будиночку він залюбки давав сольні концерти. Король, як не дивно, доволі добре грав на флейті. Щоправда, найкраще йому вдавались лише повільні партії. Нажаль, взимку пам'ятка закрита, інакше я б мав змогу помилуватись настінними розписами, на яких зображено китайців та мавп... Втім, і ззовні було чим здивуватись.
Який чудовий лопуховий капелюшок:))
Згори концертом своїх скульптурних краян керує золочений китайський дурбелик.:)
Сезон диктує свої порядки. Майже всі скульптури закриті для захисту. Але з іншого боку, взимку в рази менше туристів. Десь в липні я б ніколи не зробив кадрів на кшталт першого. Весь час хтось би ліз до об'єктиву.
Перед парадними сходами палацу є круглий фонтан вкритий кригою і качкою:)). Серед птаства трапляються і екзоти, як ось ця мандаринка.
Неподалік знаходиться комплекс Фріденскірхе, зведений в 1854 році за взірцем кляштора Мурано у Венеції. Тут поховано батька Фрідріха ІІ, Фрідріха Вільгельма І, прозваного "солдатським королем" та кайзера Фрідріха ІІІ, який кайзерував лише 99 днів. Бідолаха помер від раку гортані.
У дворику Фріденскірхе (атріумі) стоїть бронзовий Христос. Спочатку я фотографував його здаля, але якась місцева дівчина, що шпацерувала поруч сказала: "Підійди ближче і Він подивиться на тебе". Підійшов. Скажу лише, що якби я був атеїстом, то після цього погляду перестав би їм бути точно.
В іншій частині парку - а він величезний, на декілька десятків гектарів - розташовані Римські Терми. Це вже витвір нащадка "старого Фріца" Фрідріха Вільгельма IV. До речі, знову ж таки в атріумі, там стоїть не Спаситель і не Аполон, а ванна з яшми, подарована королю його швагром Миколою І.
Це не будинок садівника, а справжній палац - Шарлоттенхоф. Тут час від часу ночував дослідник Александр фон Гумбольдт.
Парис в Шарлоттенхофі замислювався над яблуком першості, а учений над побудовою матерії.
Вид на Новий Палац від Шарлоттенгофу.
Молодший сусіда Сан-Сусі - Новий Палац. Можливо, хтось з придворних закидав Фрідріхові, що такому великому королю не годиться жити в подібній простоті (палац Сан-Сусі), ось і з'явився в 1769 році Новий Палац.
...а з ним і Колонада та Потсдамський університет - права частина споруди.
Ще раз, і ближче. Там і досі проходять лекції та семінари.
Зі сходів уні найкращий вид на палац.
Уті-путі - янголи путті.:)
Фотографувати в палаці дозволено лише в кімнаті, де продають квитки. Але повірте, розкішшю Новий Палац не поступається іншим знаменитим маєткам європейських королів. Чого вартує лише зала-грот, вкрита тисячами справжніх мушлів, де підлога виготовлена з коралів. Нажаль, більша частина покоїв, в тому числі і тронна зала, зараз на реставрації аж до 2012 року. Якась ця дата аж надто визначальна: і Євро, і подолання кризи, і, ось - кінець реставрації Нового Палацу в Потсдамі.
Старе драпірування давно виблякло, але тут його точні копії, що виготовляє єдина такого роду мануфактура у Франції. За свої вироби лягушатники беруть шалені єври, як побідкались мені тутешні екскурсоводи.
Ще одна китайська модна штучка - Будонок Драконів. Як ще за Фрідріха тут почали пити чай, так і продовжують донині.
Цікаво, а що б сказали при виді цієї архітектури спражні китайці?
Остання з прижиттєвих фрідріхових пам'яток - Бельведер. Під час Другої світової його сильно пошкодили англійські бомби. Відбудову ж фінансував фонд Мессершмідта. Символічно.
Ну а це вже інший бік Потсдаму, і теж резиденція Гоенцоллєрнів - Ціцілієнхоф. У цій піраміді (згадуємо наші піраміди в Березовій Рудці, Комендантівці та Севастополі) нікого не ховали. Навпаки, тут грали у фанти, чи щось подібне.
Овва! Я дався сфотографуватись:). За мною остання резиденція кайзерів - палац Ціцілієнхоф. Гоенцоллєрни менше року насолоджувались своїми новими квадратними метрами - споруду звели в 1917, а вже у 1918 проголосили республіку і кайзер був змушений емігрувати. Правда, він на короткий час потому повернувся, коли все вляглось, але вже як приватна, не коронована особа.
Навесні і влітку ця зірка стає червоною. Тут в 1945 році під час Потсдамської конференції Сталін ділив Європу з англійцями та американцями.
Наостанок види Потсдаму - мечеть. Фрідріх Вільгельм IV був величезним поціновувачем прекрасного, а відтак ненавидів вид заводів. Він наказав, аби в місті, поблизу його резиденції, ніщо не псувало краєвид. Але ж Сан-Сусі потребував обслуговування. То вигадали приміщення з паровими машинами замаскувати під мечеть, а димар - під мінарет.
Химерне поєднання спадщини Фрідріха Великого і НДР.
На розі Дору- і Бранденбургштрассе ось така мила скульптурна композиція. Чому за парканом? А там в них був ще й синок, від якого залишились лише ноги. Вандали трапляються і тут.
Науенська Брама. В її отворі ратуша.
Голландський квартал. Фрідріх любив працьовитих іноземців.
Навіть і таке тут зустрінеш - російська колонія Алєксандровка. Там з-десяток таких ізб. Ще й церква Олександра Невського імєєтса.
Будівля Старої Ратуші. Так ось на чиїх виях вся ця краса - на китайських і наших, козацьких:).
Помпезна Ніколайкірхе 1826 року. В останню війну було сильно ушкоджено баню.
Всередині.
Коротше, дякую тобі Wizzair за 210 гривень туди і назад:)).
Далі буде...