Нотатки з Прикарпаття, або як в класиків народжуються поезії
Власне, щойно з Франика і Umgebung(а).
Зустріч на Ельбі відбулась. Про неї в самому кінці.
Наразі, - фотоз(с)віт.
Гошівський монастир. Кальварія. Праворуч, крім богомольної бабці відновлений гротто Святого Онуфрія. На зворотньому шляху, наздогнав іншу бабусю і вона мені услід, дивлячись на фотик:
- А де ж твоя екскурсія?
- Усі поставали ченцями.
- О! Ну тоді купуй свічечку до Святого Онуфрія. Там всі ставлять за здоров`я родини.
- Давайте.
- Е, ні... Треба три купувати. Такий звичай.))
Відновлений храм та дзвінниця. Як не дивно, був день Святого Дмитрія Солунського - мого selestial патрона. З цікавістю послухав про його життєопис до слів пароха: "...а, отже, дорогі браття і сестри, вдвічи болісно, коли сьогодні деякі християни не хочуть визнавати першість святого престолу!"
Гошівська Чудотворна Богоматір.
Зворотній шлях на Франик під охороною гошівського "цербера".))
Пнів. Точніше - райцентр Надвірна. Замок магнатів Куропатвів при заході куропатського карпатського сонця.
Одна з башт на тлі Надвірної.
Виявляється, замок реставрують. На відміну від Галицького колєгі - цілком пристойно. Не спотворюючи.
Галицький "театр". Дієві особи: Дністер, напівзруйнований міст через нього, церква Різдва XIII-XVI ст., Старостинський замок XIV ст., та вантажівка, яка за мить обдасть мене з голови до ніг калюжною водою (за кадром).
Згаданий Галицький замок. До реставрації, в руїні, виглядав набагато симпатичніше. Зараз - Кремль якийсь прямо...
Макет древнього Галича. На передньому плані - прапор полків Галицких, під яким вони бились із тевтонами під Танненбергом.
Але ж, симпатичнійша кнайпа!
Андрухович недаремно в своїх творах багато уваги приділяє місцевій флорі. Ніколи не пили ялинкове вино?))
Начебто і не гот, але до старих могил таки тягне. Один з гробівців майже повністю зруйнованого міського цвинтаря за потворним готелем "Надія" - колишня "Україна".
Не дуже люблю "нову" станіславівську ратушу, побудовану у 30-х роках минулого сторіччя. Стару знищила Перша світова. Але в так миті і вона більш-менш.
Колишній єзуїтський монастир, який мало не завалився з вини архітекторів одразу після зведення. Тепер це греко-католицька катедра.
До совєтів цей парк називався Kaiserin-Elisabeth-Park. Зараз, певно, Шевченка. Наречених сновигає безліч.))
Поки полював за черговим весіллям, якимось чином до кадру потрапила
mary_ch , або її франківський двійник.;)
Наостанок кілька сурпрайзів. Певно саме так, під цим галицьким "брилєм" народжувався "Козак Ямайка"...
...А так "Цирк "Ваґабундо"...
А це поява на світ... чого? Може "Гарбузіади"...?
Зустріч на Ельбі відбулась. Про неї в самому кінці.
Наразі, - фотоз(с)віт.
Гошівський монастир. Кальварія. Праворуч, крім богомольної бабці відновлений гротто Святого Онуфрія. На зворотньому шляху, наздогнав іншу бабусю і вона мені услід, дивлячись на фотик:
- А де ж твоя екскурсія?
- Усі поставали ченцями.
- О! Ну тоді купуй свічечку до Святого Онуфрія. Там всі ставлять за здоров`я родини.
- Давайте.
- Е, ні... Треба три купувати. Такий звичай.))
Відновлений храм та дзвінниця. Як не дивно, був день Святого Дмитрія Солунського - мого selestial патрона. З цікавістю послухав про його життєопис до слів пароха: "...а, отже, дорогі браття і сестри, вдвічи болісно, коли сьогодні деякі християни не хочуть визнавати першість святого престолу!"
Гошівська Чудотворна Богоматір.
Зворотній шлях на Франик під охороною гошівського "цербера".))
Пнів. Точніше - райцентр Надвірна. Замок магнатів Куропатвів при заході куропатського карпатського сонця.
Одна з башт на тлі Надвірної.
Виявляється, замок реставрують. На відміну від Галицького колєгі - цілком пристойно. Не спотворюючи.
Галицький "театр". Дієві особи: Дністер, напівзруйнований міст через нього, церква Різдва XIII-XVI ст., Старостинський замок XIV ст., та вантажівка, яка за мить обдасть мене з голови до ніг калюжною водою (за кадром).
Згаданий Галицький замок. До реставрації, в руїні, виглядав набагато симпатичніше. Зараз - Кремль якийсь прямо...
Макет древнього Галича. На передньому плані - прапор полків Галицких, під яким вони бились із тевтонами під Танненбергом.
Але ж, симпатичнійша кнайпа!
Андрухович недаремно в своїх творах багато уваги приділяє місцевій флорі. Ніколи не пили ялинкове вино?))
Начебто і не гот, але до старих могил таки тягне. Один з гробівців майже повністю зруйнованого міського цвинтаря за потворним готелем "Надія" - колишня "Україна".
Не дуже люблю "нову" станіславівську ратушу, побудовану у 30-х роках минулого сторіччя. Стару знищила Перша світова. Але в так миті і вона більш-менш.
Колишній єзуїтський монастир, який мало не завалився з вини архітекторів одразу після зведення. Тепер це греко-католицька катедра.
До совєтів цей парк називався Kaiserin-Elisabeth-Park. Зараз, певно, Шевченка. Наречених сновигає безліч.))
Поки полював за черговим весіллям, якимось чином до кадру потрапила
mary_ch , або її франківський двійник.;)
Наостанок кілька сурпрайзів. Певно саме так, під цим галицьким "брилєм" народжувався "Козак Ямайка"...
...А так "Цирк "Ваґабундо"...
А це поява на світ... чого? Може "Гарбузіади"...?