(no subject)
Метро - це особлива радість у моєму житті. Метро без навушників - які у тому ж таки метро стирило якесь падло - це ніфігасобі атракціон. От напрімєр, їду я нині, стою, нікого не трогаю. Сидять напроти мене дві бабульки, прілічні такі даже, без тачок. І оце, як вєчно, недочуваючи, волають на піввагона.
- Зоя, ти знаєш, я поняла, які прєдмєти надо було у школі вчить, шоб пригодилося в старості. Не знаєш?
Зоя вопросітєльно дивиться.
- Так я тобі скажу, Зоя. Надо було учить анатомію і географію. Анатомію - шоби знать, де в тебе шо болить. А географію - шоби путєшествовать, Зоя. Бо я даже не знаю, шо воно таке - етот Босфор, де ми пропливали.
Обнять і плакать (с)
- Зоя, ти знаєш, я поняла, які прєдмєти надо було у школі вчить, шоб пригодилося в старості. Не знаєш?
Зоя вопросітєльно дивиться.
- Так я тобі скажу, Зоя. Надо було учить анатомію і географію. Анатомію - шоби знать, де в тебе шо болить. А географію - шоби путєшествовать, Зоя. Бо я даже не знаю, шо воно таке - етот Босфор, де ми пропливали.
Обнять і плакать (с)