танцульки на костяшках старикашки!
На смерть Солженицина, например:
Тільки поборюючи комунізм, Солженіцин так і не навчився розуміти, наприклад, України. Врятований бандерівцями в таборах від урківських принижень, він, очевидно, до кінця життя боявся свідчень про власний порятунок. Чи, може, свідчень про власну безпорадність, коли його, росіянина і радянського артилериста-капітана, чмирили власні ж російські урки, котрих навіть на фронт не брали на відміну від нього - освіченого і інтелігентного, а якісь карпатські хлопці без університетів мали стільки духу і лицарства, що здатні були захистити не тільки свою честь, а ще й честь того, хто потім безбожно оббріхуватиме їхню славу і гідність, ба навіть заперечуватиме в праві на існування їхній Батьківщині - Україні.
Найбільшою огидністю Солженіцина було заперечення української трагедії - Голодомору. Тому так і залишиться Олександр Ісайович в пам’яті українців в українській трансформації його прізвища - Со(Спів)Лже(Брех)ніциним - саме Співбрехніциним.
Володимир Цибулько