про відповідальність
вчора побував на виставці голубів,цікаве дійство звичайно і видовищне,але я не про це.
Згадалось вже далеке дитинство коли я за декілька років розвів цілу купу голубів,голубятня була на хліві якраз на проти сусідського внутрішнього дворику де панувало справжнє пташине царство від горобця до велетенського гусака...ну звичайно і мої вихованці були вхожі до тої компанії,ну чисто там поворкувать ,сємок поклювать,як ви розумієте ця дружба не сподобалась злій сусідці і вона пожалілась моїм батькам що мол об,їдають пернаті.
Тато був за мене і нічого такого не чинив,а от мама ,доки я був у школі,забила молодняк та зруйнувала голубятню - спокій між сусідами важливіший виявився....
Ще років з шість до нашого будинку майже кожного дня прилітали голуби,спочатку всі дорослі а потім з кожним роком все менше і менше.травма то була.От і зараз завидкую по-доброму знайомим хто може собі дозволити завести собі кішку чи собаку і тут же стримую себе тим що з ними буде як мене нема поряд,адже в місті тваринами жити ой як не просто не зважаючи на всі прєлєсті сучасного харчування братів наших менших.А з голубам тим паче,вони також мають бути вільними,як колись у мене в дитинстві