Містика на ВДНХ
Сьогодні почула ще одну легенду про будування корпусів КНУ на ВДНХ: себто то проектувалось як тюрма. Фізичний корпус особливо. Це нісенітниця, звісно, але вкотре проходячи по безкінечним коридорам фізфаку, я по-новому поглянула на нього, і там таки є своя "зелена миля". Ніколи не задумувалась, чому там так багато переходів між основним, лабораторним та кріогенним корпусами, чому так несумісно багато кімнат, однакової величини і тільки одна лекціонка, що нагадує залу суду. Чому на всіх дверях невеликі прозорі віконечка. Побувавши у підвалах лабораторного корпусу, відчула себе справжнім сталкером, бо то є справжнісінький бункер. Тепер я починаю вірити у легенду про тюрму. І, даю слово, колись намалюю план цього факультету. Він вражає, чесно.
Та, "Книжковий Арсенал". Я забула половину книг на дачі, тому із репортом запізнюсь на тиждень. Пардоне-муа.
Ось зараз забавляюсь із карандашем та ляпалкою аквареллю. Думаю щось із цього зробити. А взагалі-то треба робити презентацію. Ну як завжди.
І люди! Може хто знає, де можна на Петрівці надибати старі підручники? буду вдячна.
Добра вам.
Та, "Книжковий Арсенал". Я забула половину книг на дачі, тому із репортом запізнюсь на тиждень. Пардоне-муа.
Ось зараз забавляюсь із карандашем та ляпалкою аквареллю. Думаю щось із цього зробити. А взагалі-то треба робити презентацію. Ну як завжди.
І люди! Може хто знає, де можна на Петрівці надибати старі підручники? буду вдячна.
Добра вам.