(no subject)

Jan 31, 2012 15:50


Аналітична хімія. Це те, чого мені не вистачало. Це...це шикарно.
заробила 5 на першому занятті.
Тільки лектору 70 років....і це все пояснює.

На серці дуже важко. Вчора Лєна дуже класно спалила, що всі про мене кажуть (головне, що "всі" - мої друзі. кращі.), що обговорюється про моє життя і те, що в ньому коїться. Мені було дуже "приємно". Катя ще якось шипіла їй "Лєна, Лєна", щоб та нічого не казала, та що там, все ясно. Все дуже класно. Мені навіть ні на кого тепер сподіватись. Одні мене поливають всім чим можна, інші крутять пальцем у скроні. Клас. Це так...жалюгідно. Якщо вже казати, то казати в очі. А не позаочі.
зато они разобрались кто с кем чего куда, пооткрывали друг другу глаза на то кто с кем спит и кто из-за этого страдает...а я сидел и хихикал тупо. они выглядели жалко, честно

Сьогодні з Надькою не витримала і звалили після хімії у книгарню на Володимирській, нашу улюблену. Вирішили дочекатися 14 лютого. Будуть гроші і на честь типу свята купимо книжки, а потім на 8 березня. Ледь не винесли цілу шафу. Ремарк, Парсон, Бредбері, Паланік, Моем... знайшла якусь книжку, в якій події під час Другої Світової відбуваються. Наче цікава. Дуже хочу почитати.

я купила наклейки з єдинорогами. хоч ми і помремо через 2 години, але головне що в мене за життя були наклейки з єдинорогами.

університет, капец, личный конец света, література, нахуй, друзья

Previous post Next post
Up