свідєтєлі уже нє тє
Свідєтелі Ієгови завжди були моїми улюбленими сектантами.
Чемні, ввічливі, спокійні, Писаніє вивчають, по хатам ходять.
Я їх ще з балкона побачу, як вони коло під'їзду парою тирлуються, опущу три мокрих, поставлю чайничок закіпати, а тут і дзвоник: "хочете побалакати про Бога?" - питають, а самі, вже звиклі до відмов, не чекаючи відповіді готуються йти. А я, як добрий вірянин, не маю права відмовляти заблудшим братам і сестрам моїм у такому, святому, прохані: - дуже бажаю! заходьте будь ласка, сідайте, чайок? - і ось, вони вже самі не зчулися, як сидять на дивані і "талкають" мені свій стандартний спіч. Найвеселіше, що де б вони мене не перестріли, чи вдома, чи на вулиці, ситуація завжди була однотипною: вони були не готові до того що я погоджуся, до відмов готові, а до згоди ні.
А щоб ви правильно зрозуміли ситуацію: поки шукав Бога я відвідав майже всіх більш-менш адекватних сектантів України, причому не тільки християнського напрямку, а й навіть зовсім екзотичних, а з християн то вже точно всіх, лише мормонів не чіпав, бо то вже занадто їбануті, навіть для мене, прочитав чотири рази Новий Заповіт, та двічі Старий, та всі книжки Свідєтєлєй.
І коли мої гості закінчували свій коротенький вступ починав задавати їм незручні питаня:
якщо Біблія слово Бога, то чому Він, розповівши що можна їсти, а що ні, що можна робити, а що ні, не попередив нас що треба зварити мило і мити ним руки?! то хто винен у мільйонах і мільярдах дитячих смертей від хвороб і антисанітарії???!!!
чому написано що небо тверде, а Сонце, Місяць і зорі то, цитую, "світильники"?
а чому не написали що спочатку Він створив динозаврів, але вони Йому не сподобалися і Він їх винищив?
якщо у Адама було два сини Каїн і Авель, і перший убив другого, то кого ж він тоді взяв собі у дружини, коли був вигнаний з Едему?
тощо
в залежності від витривалості і підготовки "бійців" кількіть і гострота питань могли різнитися, щоб не нанести ненароком непоправимої душевної травми. А коли мої "спаринг парнтери" вже починають "пливти" і "сипалися" та більше не можуть пручатися й внятно відповідати я ставив їм найголовніше питаня:
хто є Бог?
чи варто казати, що жодного разу не було гарної відповіді?
тоді,- хитро глянувши на них, заговорницьким шепітом я додавав - слухайте...
і розповідав їм свою версію того що взнав і зрозумів...
ой, що потім починалося ;))) куди й дівався їх спокій, терпимість і християнська доброта ;)))
мене й проклинали, і кричали ізиді сатана, і просто тікали (на вулиці то просто ;)), а якось дві жіночки так тікали з хати, що одна навіть взуватись не стала - схопила черевички і вискочила босоніж в під'їзд...
а тепер... еех...
стоять в сторонкі, тєрєбят книжонкі...
нецікаво...
зате з'явилися серед них чоловіки. ну думаю, спробую "оновлену версію"...
стоїмо, балакаємо, і розумію, що їм похуй, що я там питаю, до чого веду, що розповідаю...
в'яло, без вогнику відбрехуються, як ті москалі в тирнетах...
для них головне картинка: що я стою і з ними розмовляю, на вулиці, цікавлюся
ВСЕ
вже тричі перевіряв. завжди одне й те саме...
Чемні, ввічливі, спокійні, Писаніє вивчають, по хатам ходять.
Я їх ще з балкона побачу, як вони коло під'їзду парою тирлуються, опущу три мокрих, поставлю чайничок закіпати, а тут і дзвоник: "хочете побалакати про Бога?" - питають, а самі, вже звиклі до відмов, не чекаючи відповіді готуються йти. А я, як добрий вірянин, не маю права відмовляти заблудшим братам і сестрам моїм у такому, святому, прохані: - дуже бажаю! заходьте будь ласка, сідайте, чайок? - і ось, вони вже самі не зчулися, як сидять на дивані і "талкають" мені свій стандартний спіч. Найвеселіше, що де б вони мене не перестріли, чи вдома, чи на вулиці, ситуація завжди була однотипною: вони були не готові до того що я погоджуся, до відмов готові, а до згоди ні.
А щоб ви правильно зрозуміли ситуацію: поки шукав Бога я відвідав майже всіх більш-менш адекватних сектантів України, причому не тільки християнського напрямку, а й навіть зовсім екзотичних, а з християн то вже точно всіх, лише мормонів не чіпав, бо то вже занадто їбануті, навіть для мене, прочитав чотири рази Новий Заповіт, та двічі Старий, та всі книжки Свідєтєлєй.
І коли мої гості закінчували свій коротенький вступ починав задавати їм незручні питаня:
якщо Біблія слово Бога, то чому Він, розповівши що можна їсти, а що ні, що можна робити, а що ні, не попередив нас що треба зварити мило і мити ним руки?! то хто винен у мільйонах і мільярдах дитячих смертей від хвороб і антисанітарії???!!!
чому написано що небо тверде, а Сонце, Місяць і зорі то, цитую, "світильники"?
а чому не написали що спочатку Він створив динозаврів, але вони Йому не сподобалися і Він їх винищив?
якщо у Адама було два сини Каїн і Авель, і перший убив другого, то кого ж він тоді взяв собі у дружини, коли був вигнаний з Едему?
тощо
в залежності від витривалості і підготовки "бійців" кількіть і гострота питань могли різнитися, щоб не нанести ненароком непоправимої душевної травми. А коли мої "спаринг парнтери" вже починають "пливти" і "сипалися" та більше не можуть пручатися й внятно відповідати я ставив їм найголовніше питаня:
хто є Бог?
чи варто казати, що жодного разу не було гарної відповіді?
тоді,- хитро глянувши на них, заговорницьким шепітом я додавав - слухайте...
і розповідав їм свою версію того що взнав і зрозумів...
ой, що потім починалося ;))) куди й дівався їх спокій, терпимість і християнська доброта ;)))
мене й проклинали, і кричали ізиді сатана, і просто тікали (на вулиці то просто ;)), а якось дві жіночки так тікали з хати, що одна навіть взуватись не стала - схопила черевички і вискочила босоніж в під'їзд...
а тепер... еех...
стоять в сторонкі, тєрєбят книжонкі...
нецікаво...
зате з'явилися серед них чоловіки. ну думаю, спробую "оновлену версію"...
стоїмо, балакаємо, і розумію, що їм похуй, що я там питаю, до чого веду, що розповідаю...
в'яло, без вогнику відбрехуються, як ті москалі в тирнетах...
для них головне картинка: що я стою і з ними розмовляю, на вулиці, цікавлюся
ВСЕ
вже тричі перевіряв. завжди одне й те саме...