Зовсім несподівано мій пост про Комп'єнських черниць-кармеліток й мучениць часів Французського терору знайшов своє продовження (
https://taras-palkov.livejournal.com/90471.html) - 15, 16 червня цього року у Львівській національній опері відбулася прем'єра "Діалогів кармеліток" Франсіса Пуленка! Уперше в Україні. Тому я теж вирішив не ловити гав, а побачити її на власні очі. І така нагода мені випала вчора - 7 липня (четверта прем'єра цієї постановки).
Я вже давно не відвудував оперу, хоч часами переглядаю деякі відео постановок, тому приємно був здивований атмосферою, що панувала у залі. Вистава пройшла з аншлагом.
Фото з фб Оперного театру під час однієї з червневих прем'єр.
До речі, сама споруда Львіського оперного та його інтерє'р заслуговує на найвищу оцінку.
Моє фото під час першого антракту з третього балкону.
Не берусь судити щодо вокальних даних виконавців, бо в цій царині я є профаном, але декорації та костюми у мене викликали захоплення. Дуже все виглядало сучасно і, навіть, витончено. І я зрозумів чому до війни (і не лише через порівняно низькі ціни) до Львівської опери приїздили поціновувачі цього виду мистецтва з Кракова, Будапешта і ще далі на захід розташованих міст Європи.
Хоча насправді габіти кармеліток є коричневими, на сцені панувала гама трьох кольорів: білого - символу чистоти; червоного - символу жертви і чорного - кольору смерті.
Бланш де ля Форс у виконанні Маріанни Цвєтінської була, як на мій дилетантський погляд, просто неперевершеною)
Дуже вдалим рішенням режисера-постановника було розміщення на сцені великої статичної людської фігури з усіченими кінцівками, яка у фіналі вистави, коли приречені на смерть кармелітки впали на коліна й почали до неї молитися, несподівано розвернулась і нею виявився
розіп'ятий Христос...
Єдиний мінус львіської постановки - слаба фінальна сцена. Ну не дуже, як на мене, переконливо на сцені виглядає смерть кармеліток, коли кожна лише опускає голову і переходить на інше місце. Усе ж, смерть на сцені мала б виглядати драматичніше, особливо, якшо це кульманація усієї опери! В інших як кінематографічних, так і оперних постановках, які я бачив, це було здійснено так, що аж дух переводило. Якщо ж на сцені не було використано справжньої гільйотини, то застосовувалися інші алегоричні (притому не менш показові) прийоми...
Крім кількох своїх (фотографувати в залі взагалі було заборонено, тому фотографував я небагато і дуже делікатно :-) для більшої наочності покажу ще кілька фото "Діалогів кармеліток" зі сторінки Львівської опери з фб.
І коротенький трейлер "Діалогів кармеліток" Ф.Пуленка, щоб хоч можна було почути чийсь голос і більше наблизитися до "духу" самої постановки.
Click to view
NEVER SURRENDER