Церкви Мілану. Частина 1

[taras_palkov]

Так сталося, що Мілан, у першу чергу, асоціюється для сучасного туриста із столицею моди, потім із футбольними командами «Мілану» й «Інтернаціонале» (слава, яких, однак, дещо поблякла останнім часом), а для більш обізнаних - з Ла Скала і Леонарда да Вінчі. Зовсім небагато туристів знає про те, що у Мілані знаходяться чудові храми з мистецькими

Comments

[zalgalina]

Красиво та цікаво. Особливо цікаво про Св.Амвросія. Тепер знаю, чий це гімн «Тебе, Бога, хвалимо». Не знала, хоч кожен раз його чую. Було б дуже добре, якби Ви вставили в текст посилання на спів монахів крехівського монастиря.
А ще з задоволення побачила згадку про «Похорон Св. Оділона». Мабуть, Ви читали, що Ян Генрік Розен - це мій улюблений художник. Я багато про нього писала та, навіть, знайшла могилу його матері на Личаковському цвинтарі. Коли продовжу про Розена писати, то обов,язково вставлю Вашу знахідку - цих "Плакальників". Звичайно, з посиланням на Вас.
Щиро дякую.

[taras_palkov]

Дуже дякую. З посиланнями, поки що складно. Наразі хоч би з елементаними речами розібратися :))))
Розен мені теж подобається. Думаю, про нього ще поспілкуємося... А поки подивіться на ще одних плакальників - із Лувру. Надгробок Філіпа Пота. Фото з Вікіпедії

[zalgalina]

Не знаю, чи був Розен в Італії, в Мілані, але в Луврі він не міг не бути. Мабуть після цих плакальників він і побачив в замку того померлого монаха, який надихнув його на "Св.Оділона".
Дуже вдячна. Була в Луврі два рази, але цього надгробка не бачила.
Та хіба там все побачиш?

[taras_palkov]

Думаю, Ви праві. Саме ці плакальники й надихнули Розена.
Я, на жаль, у Луврі ще не був, хоч у Парижі був двічі :((.