Везувій - Геркуланум - Помпеї і PINK FLOYD
Везувій (Vesuvio)
Везувій є одним із трьох діючих вулканів Італії та єдиним діючим вулканом материкової Європи. При цьому він вважається одним з найнебезпечніших вулканів світу. Людство пам'ятає більше 80 його вивержень, найвідоміше з яких сталося в 79 році від Р.Х., коли вулкан знищив відразу три міста - Помпеї, Геркуланум і Стабію. Сила виверження була така, що попіл від Везувію долітав навіть до Єгипту та Сирії. Багато жителів тоді загинули в жорстоких муках, а їхні будинки виявилися похованими під багатометровим шаром каміння і вулканічного попелу. Драматизм тих подій передає відома картина К.Брюллова «Загибель Помпеї».
Внаслідок виверження 79 р. Везувій навіть істотно змінив свою форму. До катастрофи пейзаж області Везувію, який могли бачити стародавні римляни, складався з однієї великої вулканічної гори, що істотно перевищувала за розмірами теперішній Везувій. Нині висота Везувію складає 1277 м, а діаметр кратера - 750 м.
Попмеї на тлі Везувію. Фото з вікіпедії.
Наступні виверження Везувію через масовість заселення на схилах вулкану знову призводили до трагічних наслідків. Так, в 1631 р. його жертвами стали приблизно 4 тисячі чоловік, а у 1805 р. виверження згубило близько 26 тисяч людей і зруйнувало більшу частину Неаполя. Останнє історичне виверження вулкана відбулося у 1944 р. Тоді загинуло 27 осіб. Висота фонтану лави з центрального кратера сягала 800 м, а вулканічна колона підіймалася над вулканом на висоту до 9000 м. Події тих часів вже були зафіксовані на фотоплівку.
З тих пір Везувій затих і уже цілі покоління жителів Неаполя та його околиць не те, що не були свідками виверження, але й навіть хмарки диму над вершиною знаменитого вулкану не бачили. От як про це розповідає Генрі В.Мортон: «В Неаполе я до сих пор был лишь дважды и недолго: приезжал в 30-х годах, когда Везувий носил белый плюмаж и иногда светился ночью. Но с 1944 года у вулкана наступила передышка и плюмаж исчез, и вместе с ним для меня улетучилась большая часть его очарования. Теперь это была просто еще одна гора. В Неаполе выросло целое поколение, никогда не видавшее на фоне неба этот чудесный вопросительный знак, и только люди старшего поколения знают, как можно скучать по живописному цветению дыма и пара, которое появлялась по сто раз на дню, словно это был барометр или оракул. Люди говорили о Везувии как о живом существе: «Он сегодня очень дымит» или «Что-то он притих»».
Везувій на фото початку ХХ ст. все ще димить.
Отже, поки все спокійно, туристи можуть полюбуватися вулканом не лише зі сторони Неаполітанської затоки, як я - з Кастель-дель-Нуово,
але і зблизька, піднявшись до кратера. До висоти 1000 м підвозить мікроавтобус, а потім вже потрібно підніматися пішки вузькою стежкою до вершини.
Хмарки диму над кратером нагадують про те, що виверження може початися в будь-який момент.
Ну а тепер оглянемо те, що Везувій поховав в 79 р. під шаром попелу і лави -давньоримські міста Помпеї і Геркуланум.
Геркуланум (Herculaneum, Еrcоlanо)
Першим ми оглянули Геркуланум, тож почну я з нього. На даний час лише частина древнього міста доступна для відвідин. Древній Геркуланум лежав на схилі, що веде до пляжу.
Виверження Везувію почалося вдень 24 серпня 79 року. Близько години дня з жерла Везувію стався потужний викид вулканічного попелу, що сформував хмару. Вітер швидко відніс її на північний схід і незабаром попіл вже накрив Помпеї і Стабії. Обидва міста поступово опинилися повністю похованими під шаром попелу - настільки великим, що під його вагою обвалювалися дахи будинків.
Оскільки Геркуланум лежав на захід від Везувію, перша фаза виверження не завдала йому сильних ушкоджень. Тому переважна більшість городян, стурбованих тим, що відбувається, втекла з міста.
З настанням темряви виверження не припинилося. Після півночі у бік Геркуланума зі швидкістю близько 100 км/год почали сходити пірокластичні потоки. Розпечена лава (близько 400 °C) досягла міста близько першої ночі, від чого всі, хто ще залишався в місті, загинули. Проте міські споруди досить добре збереглися. Це пояснюється тим фактом, що потік настільки герметично й рівномірно заповнив внутрішні приміщення будинків, що місто на багато століть залишився без доступу повітря, здатного викликати розкладання органічних матеріалів (наприклад, тканини й дерева). Коли вітер змінився і на Геркуланум почав осідати попіл, будівлі вже перебували під високим шаром туфу, тому покрівлі ряду будинків не обвалилися. Висока температура лави забезпечила випаровування води, завдяки чому збереглися навіть звитки папірусів.
Відкриття Геркулануму сталося випадково. В 1710 р. селянин Амброджо Нучеріно, копаючи колодязь, натрапив на мармурові уламки (як потім з'ясувалося, це були руїни театру Геркуланума).
Спочатку вважалося, що врятуватися вдалося всім жителям, та потім у місті були виявлені поодинокі людські останки, а в 1982 р. археологи знайшли 12 ангарів для човнів біля узбережжя, в тісних приміщеннях яких знаходилося близько 250 скелетів. Загиблі, ймовірно, хотіли перечекати виверження в місті. Були знайдені також їхні особисті речі, наприклад, хірургічні інструменти та жіночі коштовності.
Фото uchitelj.
Геркуланум був дуже гарним, і, хоча більшу частину мозаїк і фресок відвезли в Неаполь в Археологічний музей, про який я вже розповідав ( https://taras-palkov.livejournal.com/8869.html ), фрагменти цієї краси можна побачити на своїх місцях. Наприклад, в будинку Нептуна і Амфітріти, який належав колись родині багатого торговця.
Будинок невеликий, двоповерховий, але в ньому збереглася багато прикрашена мозаїками кімната з німфеєм чи німфеумом, тобто невеликим святилищем встановленим там, де було джерело води або якась водойма, яку присвячували водним німфам.
У внутрішньому дворику знаходиться велика ніша, облицьована плитками з мушель і перламутру, з двома нішами меншого розміру з боків. Стіна над нішами прикрашена мозаїками на тему полювання - на блакитному тлі зображені собаки й олені, над якими півколом звисає гірлянда фруктів і листя з павичем, що ходить по листі. Вище прикріплені ліпні театральні маски. На сусідній стіні знаходиться мозаїка, що дала дому назву - зображення Нептуна й Амфітрити. Детально з мозаїками можна ознайомитися тут - https://uchitelj.livejournal.com/1083608.html
Ще один цікавий будинок - Телефа, названий так по рельєфу з зображенням засновника пергамської династії. Цей будинок один з найбільших в Геркуланумі. Його вестибюль веде в атріум, простір якого ділиться на три частини двома рядами колон. Враження від атріуму посилюється через червоний колір стін і колон.
У Геркуланумі був також відкритий термополій з прилавком, облицьованим шматками різнокольорового мармуру. Так називався античний шинок, де подавали гарячу їжу й вино з прянощами. Страви розігрівалися за допомогою декількох об'ємних посудин (лат. Dolium) з водою або великих чанів, вбудованих в прилавок.
Колегія Августа. Ця квадратна в плані споруда, склепіння якої спирається на чотири колони, було присвячено імператору Октавіану Августу. Це також було місцем засідання курії.
Стіни розписані фресками із зображенням Геркулеса, Юнони та Мінерви з одного боку та Нептуна і Амфітрити з іншого.
Terrazza di Marco Nonio Balbo - своєрідний міні-форум, відкритий на море. Зараз замість плескоту хвиль тут видно щільну стіну вулканічної породи. Проконсул Нонній Бальб дарував місту Заміські терми, що виходять на цю терасу. На знак подяки на площі встановили статую проконсула і вівтар. Статуя ця висомистецької роботи знаходится нині в Національному Архелогічному музеї.
Помпеї (Pompeii)
Помпеї, значно більші за Геркуланум, і на їх оглядини потрібно цілий день. Тому ми далеко не все побачили, але загальне враження все ж отримали. Для моєї розповіді трохи допоможуть фото з вікіпедії і мапа.
Руїни Помей на тлі Везувію.
Via dell'Abbondanza, головна вулиця Помпей.
Більшість жителів Помпеї були поховані в верхніх шарах вулканічного попелу. Вони пролежали там без малого 2 тисячі років, але, на перший погляд, непогано збереглися. На фотографіях можна побачити не тільки положення тіл в момент загибелі, але навіть вираз жаху і агонії на обличчях нещасних. Але насправді це лише зліпки, які роблять археологи.
Вперше така ідея прийшла Джузеппе Фіореллі, який керував розкопками. Ще в 1870 р. він виявив, що на місцях загибелі людей утворилися каверни (порожнечі). Адже змішаний з водою попіл, який хлинув на місто під час виверження, щільно обліплював загиблих. Маса висохла і затверділа, зберігши точні відбитки тіл, складки одягу, риси осіб і навіть найдрібніші зморшки. Серед скульптурних фігур є і люди, і тварини, забуті господарями в будинках або загиблі поряд з ними.
Цей бідолага загинув в туалеті.
Те, що залишилось від базиліки.
Храм Аполлона і його реконструкція.
Фото з вікіпедії.
Фрагмент Великої палестри. Її призначення - проведення гімнастичних вправ і спортивних заходів.
Бараки гладіаторів, тут вони тренувались.
А виступали в амфітеатрі, розрахованому на 20000 тис. глядачів. Приблизно - це всі мешканці тодішніх Помпей.
Подаю тут фото з вікіпедії, бо до самого амфітеатру ми не дійшли. Він розташований на східній околиці міста.
Цікаво, що амфітеатр в Помпеях в жовтні 1971 р. використувався легендарною групою Pink Floyd для запису концертного фільму «Pink Floyd: Live at Pompeii».
Пропоную тут оглянути першу частину композиції, яка називається «Ехо», і, як на мене, точно передає дух місця. Друга буде наприкінці посту.
Pink Floyd Live at Pompeii - Echoes Part 1
Click to viewCasa del Fauno - Будинок фавна. Найрозкішніший дім в Помпеях з площею у 3000 м2.
Тут була знайдена мозаїка «Битва при Іссі» або «Мозаїка Александра», яка нині зберігається у Національному археологічному музеї Неаполя. У Помпеях же експонується копія мозаїки.
Власників знаменитого будинку Фавна погубила прихильність до улюблених або цінних речей. Замість того, щоб рятувати своє життя, вони втратили багато часу на упаковку коштовностей.
Будинок трагічного поета також знаменитий своїми мозаїчними підлогами і фресками, що зображують сцени з грецької міфології. Біля входу в будинок викладена мозаїка із зображенням собаки і написом «Cave Canem» («Бережися собаки»).
Мозаїчний фонтан в будинку Малого фонтану. Фонтан буквально засліплює барвистістю і багатством свого декору. Поверхня ніші, покрита різнобарвною мозаїкою, нагадує яскравий східний килим.
Німфеум приміських бань (лазень) прикрашений мозаїкою із зображенням Марса і амурів.
В цьому ж приміщенні фреска, що зображає морських тварин та символи - такі як блискавка, що пов'язано з культом Юпітера.
Один із вуличних фонтанів.
В Помпеях, як і в інших римських містах, ховали за фортечними мурами та на перехресті шляхів. Найбільший цвинтар Помпей розташований за Геркуланською брамою на шляху до Вілли Містерій. Цвинтар отримав назву - Дорога гробниць. Саме сюди переніс дію своєї картини «Останній день Помпеї» Карл Брюллов, що відвідав розкопану частину цвинтаря.
В кінці вулиці гробниць знаходиться т.зв. Вілла містерій.
Стінописи Вілла Містерій - найкоштовніша її частина, бо належить до найкращих мистецьких здобутків археології. Серед стінописів - Діонісійські містерії, які дали підстави для сучасної назви вілли. Вони були поширені в Етрурії і в Кампанії, але їх заборонили в імператорському Римі. Ймовірно, прихильницею забороненого діонісійського культу була володарка вілли. На червоному тлі з пілястрами майже в повний зріст людини зображено 29 персонажів - реальних та міфічних. Тут і крилата богиня, і сам Діоніс, і його дружина Аріадна, а також сатири та сілени, танцівниця, жінки, що творять посвяту-містерію. Сюжет фресок не піддається єдиному тлумаченню і в ньому вбачають чи то посвяту нових членів, чи то весілля.
Ще кілька фото з вікіпедії і з мережі.
В березні цього року я вже вдруге побував у Помпеях, але це була вже зовсім інша історія, про яку, сподіваюсь, розповім згодом.
Pink Floyd Live at Pompeii - Echoes Part 2