Подивився "Брестскую крепость"
"Бресткая крепость" - черговий урапатріотичний фільм, який мало чим різниться від решти прохідних радянських фільмів про Вєлікую Атєчєственную. Якщо порівнювати із сучасними картинами, завдання яких наповнювати гордістю за свій руССкій народ (тут "плюс" беларускій) і минуле, то можна сказати шо нічого так і вийшло.
Тут нема такого відвертого маразму як у останньому висєрі фільмі Нікіти Міхалкова "Утомльнниє солнцем - 2". Разом із тим це і не "Іді і смотрі" або "Іваново детство". Хоча останні два згадуються при перегляді. В "Бресткой крепості" теж головний герой - хлопчик, очима якого ми бачимо війну.
У фільмі повно абсурдних речей. Хлопчик шариться по території фортеці, наче і стрілянини нема, а якщо й є, то у цей момент він обов"язково повзе, а по цегляних стінах пускають пару-трійку черг. Брат хлопчика раптом десь виколупує гармату, разом із нею опиняється у гущі бою і, не зважаючи на те, що він військовий музикант, підстрелює без проблем танк. Так само нізвідки у фортеці виринає псєвдоНКВДіст-диверсант, щоб зірвати оборону. До речі, загін диверсантів прибув у Брест у одязі радянських військових, а от на кабіні самого паровозіку чомусь замість зірочки висить свастика - теж, блін, замаскувалися. Або радянський льотчик, літак якого якось опинився над фортецею. Він спокійно приземляється із парашутом посеред двору, де йде стріляна. Виключно для того, щоб підвердити слова полоненого фріца, мовляв, рєбята, "вам реально жопа"....
Найбезглуздіша сценка про тінейджера, який типу кілька днів валяється посеред двору у воронці. Потім фріци скидають на фортецю 2- тонну бомбу, так що аж стіни кругом зносить, хлопчик-герой навіть глухне у далекому лісі - така сила вибуху. А тінейджеру пофіг - живий-живісінький...
Втім, могло бути і гірше. Згадайте того ж Міхалкова. Не зважаючи на тривалість кіношки (більше 2 годин), дивився із зацікавленням. Можливо, дається взнаки давня любов до таких військових фільмів. Словом, за витраченим часом не шкодую, але фільм на один перегляд.
Тут нема такого відвертого маразму як у останньому висєрі фільмі Нікіти Міхалкова "Утомльнниє солнцем - 2". Разом із тим це і не "Іді і смотрі" або "Іваново детство". Хоча останні два згадуються при перегляді. В "Бресткой крепості" теж головний герой - хлопчик, очима якого ми бачимо війну.
У фільмі повно абсурдних речей. Хлопчик шариться по території фортеці, наче і стрілянини нема, а якщо й є, то у цей момент він обов"язково повзе, а по цегляних стінах пускають пару-трійку черг. Брат хлопчика раптом десь виколупує гармату, разом із нею опиняється у гущі бою і, не зважаючи на те, що він військовий музикант, підстрелює без проблем танк. Так само нізвідки у фортеці виринає псєвдоНКВДіст-диверсант, щоб зірвати оборону. До речі, загін диверсантів прибув у Брест у одязі радянських військових, а от на кабіні самого паровозіку чомусь замість зірочки висить свастика - теж, блін, замаскувалися. Або радянський льотчик, літак якого якось опинився над фортецею. Він спокійно приземляється із парашутом посеред двору, де йде стріляна. Виключно для того, щоб підвердити слова полоненого фріца, мовляв, рєбята, "вам реально жопа"....
Найбезглуздіша сценка про тінейджера, який типу кілька днів валяється посеред двору у воронці. Потім фріци скидають на фортецю 2- тонну бомбу, так що аж стіни кругом зносить, хлопчик-герой навіть глухне у далекому лісі - така сила вибуху. А тінейджеру пофіг - живий-живісінький...
Втім, могло бути і гірше. Згадайте того ж Міхалкова. Не зважаючи на тривалість кіношки (більше 2 годин), дивився із зацікавленням. Можливо, дається взнаки давня любов до таких військових фільмів. Словом, за витраченим часом не шкодую, але фільм на один перегляд.