крізь відкриту кватирку відчуваю, як пахне весною. точніше відчуттям дитинства, коли перед Великоднем приходила справжня весна. у дворі білили бруківки і дерева. дома був якийсь постійно (десь два тижні) кіпідж, повязаний з прибиранням квартири. я любила той час, коли на вікні не було штор (бо вони пралися) і прямо з вікна дуже добре було видно річку на горизонті ( я більше пятнадцяти років жила на девятому поверсі, тому дуже люблю висоту :) і взагалі передвеликодневий етап був переломним, хоча і стресовим трохи - здається, там починалися канікули і перед тим треба було чимало повчитися :)
сьогодні я досхочу нагулялася містом, наспілкувалася і надихалася повітрям. хоча сьогодні ж, як поверталася додому, мріяла полежати на траві. десь на березі водойми якоїсь. і також відвідати мої улюблені острови гетеборзького архіпелагу.
хоча знову ж таки зараз думаю, що дуже скучила за домою. і добре, що за два тижні буду там. і ще треба якось подолати усі обломи (особливо, щодо браку часу) і таки створити парочку "шедеврів" як данину своєму хоббі :) адже часу залишилося якихось два тижні.
да, кстаті, у мене на рідній Волині є чудові місця, в яких я ще чомусь, на диво, не була...
це Шацькі озера і Світязь. фото робив мій дядя.
П.С. по недільних вечорах я якась сентиментальна