ХвелотріпЇ - 2008-06-28. Інтеграція в гори по трасі вверх. Буковецький перевал
[карта]
Близько 4:30 потягом Ковель-Чернівці прибуваємо на станцію «Снятин», що реально знаходиться на Хуторі Будилів. З поїзда виходимо швидко, крім нас на станції нікого нема.
Година йде на збір велосипедів. У мене не виходить нормально закріпити руль. Холодно.
Їдемо в центр Снятина подивитись на тамтешню ратушу. Їдемо прямо по дорозі 7 км, міст через р.Прут, серпантин на гору. Очікували побачити саму високу ратушу в Україні (згідно з деякими джерелами).
Виявилось що не дуже вона висока. Хіба над рівнем моря. Перекусили йогуртами. Рушаємо назад в Хутір Будилів, так як там необхідна нам дорога. По дорозі на спуску по серпантину в колодязі набираємо води. Вернулись в Хутір Будилів, перед станцією поворот наліво через залізнодорожний переїзд.
Їдемо довго прямо. Зупинились біля хати музею, переодягнулись в велотруси.
Постійно дує відносно сильний північний холодний вітер. Я одягнув дощовика, який ним не продувається, це рятує від холоду, але не від поту, адже він водонепроникний.
На картах дорога виглядає заплутаною, але реально їдемо по головній, і через деякий час доїжджаємо до моста, який переходить в с.Рожнів. За ним так само прямо дорога веде в місто Косів. Попереду видно гори. Ілюзорно дорога видається спуском, але крутити важко, реально йдемо дуже плавно вверх.
В Косові перед автовокзалом зліва зупиняємося в харчувальному закладі. Там взяли три величезні порції чудового борщу з м‘ясом, два бануша з бринзою і дві тарілки дерунів. Наїлися під зав‘язку за 60 грн (разом). Напевне самий смачний борщ за всю подорож.
При виїзді з Косова у мене спускає переднє колесо. Дослід показав, що покришку пробило маленьке гостре скельце, яке в ній і стирчало. Скельце вийняв. Поставив запасну камеру - рушили далі. По дорозі зліва натяжний міст над р.Рибниця. Випрували його пружність.
Далі в‘їжджаємо в гірську місцевість. Домінують підйоми.
Деякі ділянки дороги покриті смолою і камінцями. Камінці налипають на покришки і труться об болотники. Але найбільш неприємне при цьому явище - зустрічні машини. Трішки заляпало смолою і нетрішки побило камінцями.
Попереду - Буковецький перевал. Затяжний відносно крутий підйом. Йдемо 7-8 км/год. По дорозі романтично перекусили морозивом на якомусь високому мості. На вершині перевалу - с.Буковець.
На дорозі ходять корови.
Попереду - спуск. Повороти і зустрічні машини не дають розігнатись до 60 :) Мені страшно - переважно гальмую, але гарячі шосейні гальма і маса ровера зі мною і рюкзаком роблять це не дуже справно, тому страшно ще більше. Хлопці на хардтейлах з вібрейками почуваються впевненіше.
Спускаємось до с.Кирворівня. Поворот по головній направо. Люди кажуть що «фестиваль не там». Але ми не на фестиваль. Виявилось що десь там проходить якийсь фестиваль.
Десь в Криворівні плануємо заночувати. Вийшли на цікавий міст зліва через р.Чорний Черемош. Далі зайшли в музей І.Франка. Біля першої притоки по дорозі повертаємо направо, шукати місце ночівлі. Дуже заселене селище. За 2,5 км від дороги знаходимо справа на підвищенні площу для ночівлі. Вона загороджена від в‘їзду транспорту, знизу тече потічок. Не знаємо кому ця земля належить, чи буде хтось гнати, але так як нікого не знайшли, вирішили ночувати там. Багаття не палили, щоб не залишати слідів свого перебування. Перекусили бутербродами. День видався тяжким, подолали найдовшу відстань. Вночі перед цим в поїзді майже не спали. Лягли ще за світла.
Андрій добряче попік руки і ноги, тому йому спалось не дуже.
За день пройдено: 86 км; час в дорозі (крутіння колеса): 6 год 18 хв; час подорожі приблизно з 6:00 до 19:00.
[всі фото]
Далі - 2008-06-29. Перехід на безасфальття. Дегустація Буркутської мінеральної води.
Близько 4:30 потягом Ковель-Чернівці прибуваємо на станцію «Снятин», що реально знаходиться на Хуторі Будилів. З поїзда виходимо швидко, крім нас на станції нікого нема.
Година йде на збір велосипедів. У мене не виходить нормально закріпити руль. Холодно.
Їдемо в центр Снятина подивитись на тамтешню ратушу. Їдемо прямо по дорозі 7 км, міст через р.Прут, серпантин на гору. Очікували побачити саму високу ратушу в Україні (згідно з деякими джерелами).
Виявилось що не дуже вона висока. Хіба над рівнем моря. Перекусили йогуртами. Рушаємо назад в Хутір Будилів, так як там необхідна нам дорога. По дорозі на спуску по серпантину в колодязі набираємо води. Вернулись в Хутір Будилів, перед станцією поворот наліво через залізнодорожний переїзд.
Їдемо довго прямо. Зупинились біля хати музею, переодягнулись в велотруси.
Постійно дує відносно сильний північний холодний вітер. Я одягнув дощовика, який ним не продувається, це рятує від холоду, але не від поту, адже він водонепроникний.
На картах дорога виглядає заплутаною, але реально їдемо по головній, і через деякий час доїжджаємо до моста, який переходить в с.Рожнів. За ним так само прямо дорога веде в місто Косів. Попереду видно гори. Ілюзорно дорога видається спуском, але крутити важко, реально йдемо дуже плавно вверх.
В Косові перед автовокзалом зліва зупиняємося в харчувальному закладі. Там взяли три величезні порції чудового борщу з м‘ясом, два бануша з бринзою і дві тарілки дерунів. Наїлися під зав‘язку за 60 грн (разом). Напевне самий смачний борщ за всю подорож.
При виїзді з Косова у мене спускає переднє колесо. Дослід показав, що покришку пробило маленьке гостре скельце, яке в ній і стирчало. Скельце вийняв. Поставив запасну камеру - рушили далі. По дорозі зліва натяжний міст над р.Рибниця. Випрували його пружність.
Далі в‘їжджаємо в гірську місцевість. Домінують підйоми.
Деякі ділянки дороги покриті смолою і камінцями. Камінці налипають на покришки і труться об болотники. Але найбільш неприємне при цьому явище - зустрічні машини. Трішки заляпало смолою і нетрішки побило камінцями.
Попереду - Буковецький перевал. Затяжний відносно крутий підйом. Йдемо 7-8 км/год. По дорозі романтично перекусили морозивом на якомусь високому мості. На вершині перевалу - с.Буковець.
На дорозі ходять корови.
Попереду - спуск. Повороти і зустрічні машини не дають розігнатись до 60 :) Мені страшно - переважно гальмую, але гарячі шосейні гальма і маса ровера зі мною і рюкзаком роблять це не дуже справно, тому страшно ще більше. Хлопці на хардтейлах з вібрейками почуваються впевненіше.
Спускаємось до с.Кирворівня. Поворот по головній направо. Люди кажуть що «фестиваль не там». Але ми не на фестиваль. Виявилось що десь там проходить якийсь фестиваль.
Десь в Криворівні плануємо заночувати. Вийшли на цікавий міст зліва через р.Чорний Черемош. Далі зайшли в музей І.Франка. Біля першої притоки по дорозі повертаємо направо, шукати місце ночівлі. Дуже заселене селище. За 2,5 км від дороги знаходимо справа на підвищенні площу для ночівлі. Вона загороджена від в‘їзду транспорту, знизу тече потічок. Не знаємо кому ця земля належить, чи буде хтось гнати, але так як нікого не знайшли, вирішили ночувати там. Багаття не палили, щоб не залишати слідів свого перебування. Перекусили бутербродами. День видався тяжким, подолали найдовшу відстань. Вночі перед цим в поїзді майже не спали. Лягли ще за світла.
Андрій добряче попік руки і ноги, тому йому спалось не дуже.
За день пройдено: 86 км; час в дорозі (крутіння колеса): 6 год 18 хв; час подорожі приблизно з 6:00 до 19:00.
[всі фото]
Далі - 2008-06-29. Перехід на безасфальття. Дегустація Буркутської мінеральної води.