Платон Воронько

[tanya_9]

Невідомо з якого дива приперла колись книжку з фазенди. Чесно, не читала. Зі шкільної лави погано сприймаю українську літературу за винятком декотрих. А тут ось складала завдання для учениці, треба було й українською теж. Схопила, почала читати - відкриття (соромно, але тільки зараз трапилась нагода ознайомитись з творчістю цього поета).  У російській літературі гуру дитячих віршів усім відомі. А в нашій? Так ось, у мене таке враження, ніби Воронько - це українська Агнія Барто. Читайте, насолоджуйтесь.

Муха-звір

Сіра муха-цокотуха
Сіла Грицеві на вухо.
Грицик чує - щось дзижчить,
Та як крикне: "Звір гарчить!"
І сміються всі з тих пір,
Що для Гриця й муха - звір.

Хвостик ніде діти

Я пошила на святки
Нашій киці чобітки,
Шапочку наділа,
Тільки не зуміла
Трусики надіти -
Хвостик ніде діти.