Перший день народження
Щодо цієї дати було багато мізкувань. От наприклад, перший рочок, свято, гості...а хто гості? Бабушки-дєдушки :) Ну і друзі іменинника, звичайно ж. Проте, наш друг Макар поїхав з мамою в Карпати, лишилась Кіра. Тому всі слони (а точніше ведмеді) дісталися єдиній гості " в одній віковій категорії". Або ж торт. Класна штука, всі його чекаютьна свято і хочуть з'їсти. Але дітям чомусь той кремовий витвір кулінарії не можна. Як же так, свічку дми, фоткайся з ним, а всю смакоту зажують дорослі дядьки-тітки !? Замість торту у нас були ведмеді-печеньки. По ним гарно було вчити анатомію і голови-лапи відкушувалися на "ура". Так що перша річниця пройшла у нас злагоджено і без особливих перенапружень. Деть вигулялася у хвойному лісі, задимілась димом від багаття, навчилася жувати огірки. Ще влізла до поперека в озеро і вивалялась мокра у піску - здоровий і міцний сон на всю ніч забезпечено! А тепер трошки картинок. Ось, наприклад, колективна медитація на шашлики.
"Ослінгована", а точніше, "орюкзачена" бабуся. Переймає досвід молодого покоління в обличчі Жені. Остання вражає її літаючим кавуном ;)
Подружка на піврочку старша, тому з чистою совістю могла наминати ось такий делікатес. Єва поки обмежилася лише облизуванням шампурів
.
Урочийстий момент - купа ведмедів, а один проткнутий свічкою. Задула її я, і даремно, бо миттєво знайшлася Кірусь вже з досвідом. Євусь лише спостерігає і озадачується химерністю ритуалу.
Ну а це бонус - чарівна мама у промінні західного сонця. Кльова, правда?
