Махно-фест
Вперше
Отже, Махно-фест проходить вже вчетверте. В перший рік проведення фестивалю в День Незалежності в мене був дуже важливий переїзд, потрапити на перший фестиваль в мене не вийшло. Наступного року в цей день було весілля подруги, яке дружка нареченої ну ніяк не могла похєрити. В минулому році - не знаю, мабуть вже по інерції. А ось в цьому році - нарешті!
Дуже сподобався Жадан, майже скучила, бо давно він не заїжджав у ЗП. З «Крапкою» була дуже чьотка імпровізація. А з собаками - взагалі круто.
За «Театр-19» і "Хулія Славлю" Барикаді окрема подяка. Але можна було повиганяти з будинку культури п’яне бидло. Ні, те, що воно нажерлося, то нічо, на те й фест, але воно заважало дивитись, бо намагалось вести діалоги з Бабкіним із залу. Та вже скоро йому наскучило і воно пішло собі, йому ж ніхто не відповідав на репліки :)))
Пам’ятник Махну і автор Владлен Дубінін
Олесь Доній перед офіційним відкриттям фестивалю
(розмовляє з якоюсь дівчиною, а неподалік стоять двоє, певно, охоронців і кажуть: «… та не треба, вродє нормальна дєвка»).
«Любо, братці, любо» у виконанні Едуарда Драча
Махновське весілля Аліни Сваровські та Віталія Селика. Особисто я очікувала «більш махновського» весільного плаття.
А у Артема Полежаки був зовсім дитячий пістолєтік?
Ну і власне моя скромна персона
А ще організаторам окрема велика «подяка» за «ахтунг» на штабі, в якому було сказано, що маршрутки до Запоріжжя їздитимуть до першої години ночі, хоча остання пішла о сьомій вечора. То ж, довелося їхати додому на таксі у вигляді газєлі за кошти, на які можна з’їздити ще раз туди й назад. Але то іздєржки, бо все інше було класно!
Отже, Махно-фест проходить вже вчетверте. В перший рік проведення фестивалю в День Незалежності в мене був дуже важливий переїзд, потрапити на перший фестиваль в мене не вийшло. Наступного року в цей день було весілля подруги, яке дружка нареченої ну ніяк не могла похєрити. В минулому році - не знаю, мабуть вже по інерції. А ось в цьому році - нарешті!
Дуже сподобався Жадан, майже скучила, бо давно він не заїжджав у ЗП. З «Крапкою» була дуже чьотка імпровізація. А з собаками - взагалі круто.
За «Театр-19» і "Хулія Славлю" Барикаді окрема подяка. Але можна було повиганяти з будинку культури п’яне бидло. Ні, те, що воно нажерлося, то нічо, на те й фест, але воно заважало дивитись, бо намагалось вести діалоги з Бабкіним із залу. Та вже скоро йому наскучило і воно пішло собі, йому ж ніхто не відповідав на репліки :)))
Пам’ятник Махну і автор Владлен Дубінін
Олесь Доній перед офіційним відкриттям фестивалю
(розмовляє з якоюсь дівчиною, а неподалік стоять двоє, певно, охоронців і кажуть: «… та не треба, вродє нормальна дєвка»).
«Любо, братці, любо» у виконанні Едуарда Драча
Махновське весілля Аліни Сваровські та Віталія Селика. Особисто я очікувала «більш махновського» весільного плаття.
А у Артема Полежаки був зовсім дитячий пістолєтік?
Ну і власне моя скромна персона
А ще організаторам окрема велика «подяка» за «ахтунг» на штабі, в якому було сказано, що маршрутки до Запоріжжя їздитимуть до першої години ночі, хоча остання пішла о сьомій вечора. То ж, довелося їхати додому на таксі у вигляді газєлі за кошти, на які можна з’їздити ще раз туди й назад. Але то іздєржки, бо все інше було класно!