Боюсь, що ця історія повториться і голодні через санкції росіяни прийдуть до нас в пошуках хліба.
1921 рік
Як можна було передбачити, на Україну сунеться саранча з голодної Росії і кидається на села, щоб заспокоїти голод. I як можна було передбачити, населення України почало бій з голодуючими масами. Бій на життя і смерть.
З Проскурова подають жахливі вісти про різню між голодуючими втікачами і місцевим населенням південного поділя і з сеї кореспонденції подаємо деякі подробиці. Вислані урядом кольоністи - кажеться в дописи - зажадали хліба, a коли селяни їм відказалиі, вони кинулися на населення і почали силою добувати хліб. B мить донеслося по цілому ольгопольському товпі гасло "геть кацапів" і цілі села з жінками і дітьми вхопили за зброю. I вивязалася боротьба, що тривала цілий тиждень і покінчилася майже цілковитим вирізанням непрошених гостей. Недобитки тяжко поранені, порозбігалися в усіх напрямках і головно стягнулися до Жмеринки, a звідсіль відставлено ix дo шпиталів у Проскурові. Загальна скількість жертв сеї різні має докодити до 50 тисяч. Кореспондент догадуеться, що ольгопольська різня, це щойно до подібної різні нa цілій Україні. A догадується сего із катеrорії заяви селям проскурівського і каменецького повітів. Ha візвання влади викормити 250,000 голодних Москалів, що не дадуть ані зерна хліба, та й що ніяка сила ix до сего не зневолить. 3 огляду на се, що селяне не хотять молотити зібраного збіжя, совітські власти порішили вивозити його до Росії немолоченим.
Населення є рішене боронитися проти наїзду кацапів, котрих зве воно «кольоністами», до останнього, руководячися елементарною ненавистю до кацапів і боячися, щоби зайди не поселилися на Україні на постійно та не взяли над місцевим населенням переваги.
"К.У." 21 вересня 1921
Відень. - Втікачі з України оповідають про похід голодних мас з совітської Україну ось що:
На дорозі тягнеться похід голодних. Ha чолі походу їде большевицький комісар, ним носять червоні npaпoрu, a опісля їдуть московські священики. Голодні фанатичні маси нападають на села, грабують і приходить до бою з селянами , котрі хотять ратувати свою власність.
"К.У." 12 жовтня 1921
Як можна було передбачити, на Україну сунеться саранча з голодної Росії і кидається на села, щоб заспокоїти голод. I як можна було передбачити, населення України почало бій з голодуючими масами. Бій на життя і смерть.
З Проскурова подають жахливі вісти про різню між голодуючими втікачами і місцевим населенням південного поділя і з сеї кореспонденції подаємо деякі подробиці. Вислані урядом кольоністи - кажеться в дописи - зажадали хліба, a коли селяни їм відказалиі, вони кинулися на населення і почали силою добувати хліб. B мить донеслося по цілому ольгопольському товпі гасло "геть кацапів" і цілі села з жінками і дітьми вхопили за зброю. I вивязалася боротьба, що тривала цілий тиждень і покінчилася майже цілковитим вирізанням непрошених гостей. Недобитки тяжко поранені, порозбігалися в усіх напрямках і головно стягнулися до Жмеринки, a звідсіль відставлено ix дo шпиталів у Проскурові. Загальна скількість жертв сеї різні має докодити до 50 тисяч. Кореспондент догадуеться, що ольгопольська різня, це щойно до подібної різні нa цілій Україні. A догадується сего із катеrорії заяви селям проскурівського і каменецького повітів. Ha візвання влади викормити 250,000 голодних Москалів, що не дадуть ані зерна хліба, та й що ніяка сила ix до сего не зневолить. 3 огляду на се, що селяне не хотять молотити зібраного збіжя, совітські власти порішили вивозити його до Росії немолоченим.
Населення є рішене боронитися проти наїзду кацапів, котрих зве воно «кольоністами», до останнього, руководячися елементарною ненавистю до кацапів і боячися, щоби зайди не поселилися на Україні на постійно та не взяли над місцевим населенням переваги.
"К.У." 21 вересня 1921
Відень. - Втікачі з України оповідають про похід голодних мас з совітської Україну ось що:
На дорозі тягнеться похід голодних. Ha чолі походу їде большевицький комісар, ним носять червоні npaпoрu, a опісля їдуть московські священики. Голодні фанатичні маси нападають на села, грабують і приходить до бою з селянами , котрі хотять ратувати свою власність.
"К.У." 12 жовтня 1921