Полтавський чубатий весільний вінок
Originally posted by fialkova_mavka at Полтавський чубатий весільний вінок
Це мій улюблений тип весільних вінків. Бо чубаті вінки додають нареченій образу царівни, або навіть святої - ореол навколо голови виходить майже як на іконах :)
Робились вони з балабонів та всього, що було під рукою. Поширені на території колишньої Полтавської губернії (яка займала набагато більше місця на мапі, ніж зараз Полтавська область).
Це найбільший вінок, який я бачила і міряла :) На фото - Наталія Радченко, учасниця "Рожаниці". На жаль, ім'я автора не знаю. Зараз він зберігається у музеї Івана Гончара.
От приклад автентичного вінка Переяслав-Хмельницького району (наразі Київщина, але раніше належав Полтавській губ.). Трохи потрьопаний життям, але справжній)
Орієнтовно я такі вінки можу поділити на 2 типи:
- з великими балабонами у 2 ряди
- з дрібними балабонами у 3 ряди
між балабонами часто вставляли квіти, парафінові прикраси, намистинки, пір'я. Також пір'ям часто оздоблювали краї, роблячи останній задній ряд.
Ще зустрічала варіант "великі балабони у 3 ряди". Але це вже фантазія сучасного автора і вінок мені здається просто здоровецьким:
Конструкція вінка доволі проста - все тримається на дротинках. Робите каркас півмісяцем, добре закріплюєте ряди і причіплюєте балабони і всяке до них)
Задня частина автентичного вінка виглядає отак:
Ззаду на молоду особливо ніхто не заглядався, тому і над "тилом" вінка ніхто не парився:))
Зараз майстрині намагаються якось прикрити не дуже естетичну частину. Вінок з першого фото ззаду виглядає отак:
Іноді їх просто закривають картоном чи чимось таким.
Нещодавно і мені нарешті випала можливість зробити такий вінок. За задумом він мав виглядати як автентичний, але поперла творчість і вийшов авторський)
На голові моделі (знову Наталка:)) :
До вінка молодій ще зробила вінок дружки:
Тепер трохи про те, як такий вінок носити.
Хоч він і з балабонів, але все одно важкий. І дротяний каркас давить голову так, що мама дарагая як то кажуть.
Як людина, яка виходила заміж з подібною конструкцією на голові, можу неупереджено заявити, що без ніякої підкладки більше години його носити нереально.
Раніше дівчата одягали під вінок кибалку.
Конструктивно: смужка картону ( чи чогось цупкого, раніше була і плетена солома і дерево), обшита тканиною і складена отак:
Зверху часто прикрашали стрічками. Одягалася як обруч, а вінок на неї.
Але моя форма голови не дозволяє носити таку штуку. Тому я просто взяла цупку широку стрічку і пришила до неї 2 слої фетру. Вінок сів м'якенько і не докучав мені цілий день (якщо не зважати на вагу:))).
Ще хочу зауважити, що стрічки до вінка НЕ чіплялись. Бо велика кількість стрічок дає додаткову вагу, і вінок може з'їхати.
Стрічки пришивали до кибалки. Або чіпляли на одну стрічку посередині, заводили їх під косою, а кінці стрічки обв'язували навколо голови або вплітали у волосся.
Наче все. Як щось ще згадаю - допишу:)
Це мій улюблений тип весільних вінків. Бо чубаті вінки додають нареченій образу царівни, або навіть святої - ореол навколо голови виходить майже як на іконах :)
Робились вони з балабонів та всього, що було під рукою. Поширені на території колишньої Полтавської губернії (яка займала набагато більше місця на мапі, ніж зараз Полтавська область).
Це найбільший вінок, який я бачила і міряла :) На фото - Наталія Радченко, учасниця "Рожаниці". На жаль, ім'я автора не знаю. Зараз він зберігається у музеї Івана Гончара.
От приклад автентичного вінка Переяслав-Хмельницького району (наразі Київщина, але раніше належав Полтавській губ.). Трохи потрьопаний життям, але справжній)
Орієнтовно я такі вінки можу поділити на 2 типи:
- з великими балабонами у 2 ряди
- з дрібними балабонами у 3 ряди
між балабонами часто вставляли квіти, парафінові прикраси, намистинки, пір'я. Також пір'ям часто оздоблювали краї, роблячи останній задній ряд.
Ще зустрічала варіант "великі балабони у 3 ряди". Але це вже фантазія сучасного автора і вінок мені здається просто здоровецьким:
Конструкція вінка доволі проста - все тримається на дротинках. Робите каркас півмісяцем, добре закріплюєте ряди і причіплюєте балабони і всяке до них)
Задня частина автентичного вінка виглядає отак:
Ззаду на молоду особливо ніхто не заглядався, тому і над "тилом" вінка ніхто не парився:))
Зараз майстрині намагаються якось прикрити не дуже естетичну частину. Вінок з першого фото ззаду виглядає отак:
Іноді їх просто закривають картоном чи чимось таким.
Нещодавно і мені нарешті випала можливість зробити такий вінок. За задумом він мав виглядати як автентичний, але поперла творчість і вийшов авторський)
На голові моделі (знову Наталка:)) :
До вінка молодій ще зробила вінок дружки:
Тепер трохи про те, як такий вінок носити.
Хоч він і з балабонів, але все одно важкий. І дротяний каркас давить голову так, що мама дарагая як то кажуть.
Як людина, яка виходила заміж з подібною конструкцією на голові, можу неупереджено заявити, що без ніякої підкладки більше години його носити нереально.
Раніше дівчата одягали під вінок кибалку.
Конструктивно: смужка картону ( чи чогось цупкого, раніше була і плетена солома і дерево), обшита тканиною і складена отак:
Зверху часто прикрашали стрічками. Одягалася як обруч, а вінок на неї.
Але моя форма голови не дозволяє носити таку штуку. Тому я просто взяла цупку широку стрічку і пришила до неї 2 слої фетру. Вінок сів м'якенько і не докучав мені цілий день (якщо не зважати на вагу:))).
Ще хочу зауважити, що стрічки до вінка НЕ чіплялись. Бо велика кількість стрічок дає додаткову вагу, і вінок може з'їхати.
Стрічки пришивали до кибалки. Або чіпляли на одну стрічку посередині, заводили їх під косою, а кінці стрічки обв'язували навколо голови або вплітали у волосся.
Наче все. Як щось ще згадаю - допишу:)