Вишивка етнографічна не дає спокою заважає жити все ширшому колу людей.
Вишиваємо зразки, пробуємо відновити, осмислити і використати в сьогоднішньому житті. Так, в мене народився "швидкий" дарунок хорошій людині: зубчики з "настилуваних комірів"
аркуша 7-го (№№ 74-76) використала як нашивки для сорочки. Полотно коломиївське, в дві нитки кіровського муліне 0101. Сорочка купована, якісна, вітчизняного(!) виробництва -- севастопольської фабрики Ніни Онілової.
Приємно, коли свій до свого по своє!