Ще один
рушник -- улюбленець моїх замовників Другий за рік. Швидко. Половину рушника -- за рахунок відпустки. Висновок -- більше так не робити))
Відправляли в ті дні, коли держави-сестри-сусіди сварилися, шість годин на вокзалі...
Але все гаразд. Дай Бог щастя молодим Олесі й Олександру!
Наступна історія буде, як мої закладинки на етнійчний фестиваль в Мароко подорожували.