Стародавні українські дівочі зачіски. За часів Київської Русі дівчата носили розпущене волосся, розділене посередині. Ця традиція протягом століть зберігалася в побуті українських дівчат.
Однак у кінці XIX - напочатку XX ст. це явище стає винятковим і частіше пов'язується з тим чи іншим обрядом. Дівчата відрощували довге волосся - це було ознакою дівочої краси. Коси починали заплітати дівчатам приблизно з шести років. Цікавий звичай існував на Гуцульщині. Коли дічині вперше заплітали косу, до цього обряду запрошували жінку, яка була близькою родичкою. Вона заплетала волосся на голові дівчини хрестиком. Для цього вона брала пасма волосся зпереду, з потилиці та зі скронь. Всі чотири пасма зав'язували на маківці. Такий же звичай існував на Уманьщині, тільки тут такі коси плели вже молодим дівчатам.
Розпущене волосся пов'язується зокрема з весіллям. Під час праці волосся заплітали в одну чи дві коси. Дрібненько сплетені косички (дрібниці) були поширені серед дівчат Поділля, Київщини та Полтавщини. На Волині та Поділлі дівчата заплітали коси учетверо (батіжок).
У деяких місцевостях Прикарпаття зберігався стародавній звичай подовжувати природне волосся штучними косами з червоної бавовняної волічки. На Гуцульщині дівчата вплітали в косу нитку (шварку), на яку нанизували гудзики. Для закріплення коси на голові її густо оплітали червоною вовною (попліткою) або прив'язували кінці кіс на тім'ї червоною стрічкою, яка закінчувалася на потилиці. Зачіску оздоблювали живими квітами - закосичували. На Покутті дівчата розділяли волосся на тім'ї на дві половини і заплітали над вухами коси (китки), які укладали на зразок вінка.
Для дівчат Лівобережжя у святкові дні було типовим заплітання волосся в одну косу, яка вільно звисала за спину, а в будні - у дві, що зкладалися вінком. На Правобережжі і в свято і в будень дівчата заплітали волосся здебільшого у дві коси, які в свято вільно спадали на спину, а в будень закріплювалися навколо голови. На Полтавщині дівчата заплітали волосся в одну велику і кілька маленьких кіс. Відомі й більш складні види зачісок, наприклад "узв'язку", при якій частину волосся спереду розділяли навпіл та напускали на обидві сторони чола, утворюючи так звані "начоси", кінці яких закладали за вуха під коси.
Звичай прикрашати голову квітами (квітчатися) був дуже поширений. Заплітаючи волосся у дві коси, дівчата обвивали його навколо голови та закріплювали за ним квіти, що створювало враження одягнутого на голову вінка.
За матеріалами : "Українська минувшина", К.;1993., "Історія українського костюма" Т.Ніколаєва, К.; 1996.
Джерело