Для моїх українських друзів і френдів!Для тих, хто ще не знає: Я трохи знаю українську, бо з дитинства говорила на ньому, коли наша велика родина збиралася у бабусі з дідусем. Рідною мовою він був для мене до 3 років, потім пішла в садок і школу - вчила російську, до закінчення школи боролася з вимовою і з "Г". Багато років я не говорила постійно на своїй мові, так як рідко бачилася з ріднею, хоча майже всі вони живуть в Молдові. Вперше мені довелося зіткнутися з українським, коли минулого року допомагала друзям купити квартиру на Україну. Тоді вперше почала писати українською. Це було важко, але поступово стало виходити краще, тому дуже зраділа, коли у мене з'явилося багато друзів у ЖЖ, які пишуть українською мовою.
Я наче вперше знову почала його вчити. Багато слів я не знала і була дуже рада навчитися правильніше писати і говорити. Тому для мене це велика радість разом з вами почати возврашалась до витоків і вперше почати писати, говорити я ще іноді соромлюся, але коли буваю на Україну, то через пару днів мову сам починає литися:))
Просто наша мова тут, трохи відрізняється від того , що я чую у Києві і на західній Україні. Але взагалі я рада цьому факту, що є така можливість. І буду рада, якщо ви мені зможете допомагати правильно спілкуватися, тому що пишу я за принципом, що чую, то й пишу. Правил граматики я не знаю, тому якщо будуть помилки - буду рада вашим підказкам!
Це здорово! Мій батько дуже був рад, когда я почала вчити мову, особливо коли стала намагатися на ньому писати.
-------------------------------------------------------------------------------------