Коли" пастухів" багато,то" вівці" не впізнають дорогу...

Mar 10, 2014 13:30

Раніше фізична праця приносила мені задоволення і реальний відпочинок.Бо працюючи на природі я набиралася сил духовних.А бачачи наслідки від праці, моє задоволення виростало як гарний гриб після дощу.
А ось в ці три дні,я відчула все навпаки.Від фізичної праці втомилася так,що в руці чашку з кавою вранці втримую з великими зусиллями.А завантаження розумово-психологічне перевершило себе в декілька сотень разів.І чим більше я греблась в минулорічному листі,як курочка ряба,тим більше я мисленням своїм розтікалась як гарна річка у повінь.

В основному думала про інтелігентність.Бо тільки наша братія може не мовчати "витріщивши очі",а чітко пояснити,що з нами діється в нашій рідній хаті. І що потрібно зробити перш за все:зранку підмести підлогу,чи може у ввечері.Бо,як на мене,ми звикли до того,що вже забули про" віник і справжню чистоту".

Нема царя в голові,нема провідника з "царським серцем",як казав Сковорода.Купка "ми із народу і для народу"багатіє,паношиться,а народ убожіє і не знає,куди йому йти,що робити.Коли "пастухів" багато,то "вівці" не впізнають дорогу.Як впевнена,вівці ніколи не згубляться на пасовищі.Завжди будуть ситі і ніколи зі свого дому не підуть далеко,аж поки зовні небезпека їх не зажине в тупий кут.
І ще:
Уявімо собі,щоби Христос закликав народ жити смиренно,вдовольнятися найменшим,роздати майно бідним,а сам з апостолами нишком збагачувався.Гріб золото і купався в шампанському.Або уявімо,що Мойсей вивів своє плем"я з єгипетської неволі,завів у пустелю,покинув на "виживання",а сам вкрав громадську касу і втік до Америки.Де би нині була християнська релігія? І хто би знав того Мойсея?
Подібне сьогодні твориться з нашою незалежністю.

Ми живемо в кримінальній державі,де перші особи грають роль дворецького прекрасної маркізи. І на всі глобалпроблем з підвищеним голосотворенням відповідають: "всьо хараша,всьо харашо..." Мені і мотиви їхні зрозумілі,і мислення своє"кладуть"тільки у свою кишеню, і мова геть не українського народу,яка вмотивована як думкою,так і діяннями.Брехня!!! "Співуча"брехня,яка перекликається з брехнею "старшого брата" по" разуму" і його вчинками.

Ох,як не хочеться думати,що кожен день наближає нас до межі,за якою бовваніє ота "медлительная смерть" з потугами на виздоровлення всієї нації,всього українського народу...
На моє глибоке переконання,перш за все потрібно вияснити,чи є український народ?І якщо є,то який він?Чи є в нас мононація,об"єднана однією кров"ю,історією,землею,мовою,культурою,традиціями?
Як же жити далі?
Моє передчуття погане.Те що бачу,те що чую,те що читаю мене до глибини душі ранить.Мені дуже прикро! За всі ці роки таке глобальне знищення пройшло мого народу.Що лише дуже великі оптимісти можуть вірити в скоре його відродження.Чи є у нас УКРАЇНА?Яка вона,ненька моя?А вона не одна,не єдина в головах наших?Хоч на папері- ОДНА.

Про три України і котра з них наша в наступному.
Далі буде...

Слава Україні!!!

граблі, переконвння, весна, думки...біль

Previous post Next post
Up