нию
А вона виросла... давно вже виросла... і майже перестала вірити в казки.
якось навіть зовсім безболісно сприймала всі підвохи, мовчки мирилась з обломами, перестала сприймати грубість. а про те, що зовсім не розумілось старалась просто не думати. просто смислу більше не бачила. а ще повністю пропала віра в справедливість. та і любов здала свої позиції...
а так все нормально. безліч знайомих, улюблених місць, цікавих розмов і все пучком.
лиш очі світитись ніяк не хотіли.